В Україні використовуються лише найбільш затратні стратегії очищення банків від "токсичних" кредитів - експерт

Українські банки обмежені в можливостях позбавлення від проблемних кредитів, хоча від ефективного очищення банківських балансів залежить повноцінне відновлення кредитування в Україні. Про це в своїй статті для DT.UA пише президент Української національної іпотечної асоціації Сергій Волков.

За його словами, в Україні використовується лише дві стратегії позбавлення від проблемних кредитів, при тому найдорожчі в реалізації.

"В Україні, на жаль, поки що використовуються тільки дві крайні і найбільш дорогі стратегії ... Банки, не дочекавшись допомоги від уряду і парламенту, або списують погані активи за рахунок власних резервів, або продають їх за безцінь колекторам і посередникам. В обох випадках банки фіксують величезні збитки, що вимагає додаткового резервування, а іноді і додаткового залучення капіталу", - відзначає експерт.

За його словами, доцільно скористатися існуючим світовим досвідом. Оскільки існує цілий ряд інших систем, наприклад, схеми захисту активів АРЅ, сек'юритизація та синтетична сек'юритизація, створення компаній з управління проблемними активами (КУА) за участю держави і т.п.

"Альтернативні шляхи вирішення питання позбавлення банків від поганих активів, які можливо імплементувати, наступні: передача NPL у фінансово стабільні банки з метою оздоровлення інших; передача NPL з балансів банків на баланс "поганого" банку - Bad Bank; продаж NPL компанії з управління проблемними активами, що наділена спеціальними правами і повноваженнями щодо врегулювання боргів; сек'юритизація - заміщення NPL сек'юритизаційними цінними паперами з їх переведенням на баланс спеціалізованої компанії-емітента SPV (special-proposal-vehicle)", - вважає він.

При цьому експерт розповідає про світовий досвід, переваги та недоліки різних систем. Зокрема, серед плюсів сек'юритизації NPL він відзначає такі:

по-перше, активи відступаються за номінальною вартістю;

по-друге, розрахунки за відступлені активи проводяться за рахунок субординованих щодо пріоритетності розрахунків цінних паперів;

по-третє, сек'юритизація активів виключає використовувані в Україні інструменти рейдерства і т.п.

Нагадаємо, що обсяг "токсичних" кредитів в українській банківській системі може досягти 55% від загального портфеля українських банків.

Детальніше про проблему "токсичних" банківських кредитів в Україні читайте у статті Сергія Волкова "Банківська детоксикація: "хороший", "поганий", "злий"?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".