В Україні RAB-тарифи використовуються на користь обленерго — експерти

Оскільки єдиної методики RAB-тарифів немає, то в Україні застосування "європейської практики" проявилося у всій красі і з яскравим українським креативом. Іншими словами, краща європейська практика була перекручена і використана в інших цілях.

Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Лев Підлісецький, народний депутат, голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії ВРУ, і Андрій Герус Член групи "Реформа енергетичного сектора" Реанімаційного пакету реформ, голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг.

"Щоб остаточно визначити, які ж прибутки отримають обленерго, потрібно враховувати ставку прибутковості, яка буде застосовуватися до бази активів. Вперше така методика була затверджена в Україні ще в 2013-му, тоді прибутковість на стару базу активів передбачалася 0% на перший рік роботи, 1 - на другий і 2% - на третій рік. Це логічно: компаніям поступово дається більше грошей, і якщо вони не виводять їх тіньовими способами акціонеру, а ефективно використовують, то і отримують бонус - великий прибуток в наступний період. На нові інвестиції, залучені компанією ззовні (не через тариф), встановлювалася ринкова ставка 14,79% (облікова ставка НБУ тоді становила 6,5%), - пишуть автори. - Але при головуванні в НКРЕКП Дмитра Вовка методика еволюціонувала, причому тільки на користь обленерго (див. табл. 2)".

321

Для вирівнювання бази активів усіх обленерго може бути доцільним введення переоцінки, але в цьому випадку з мінімальною прибутковістю на таку переоцінку. Можливо, є сенс давати ринкову дохідність, але тоді на реальну суму вкладень інвестора, тобто на вартість приватизації. Але встановлювати високу прибутковість на просто розрахункову переоцінку, виконану за спеціальною красивою методикою, - це і є європейська практика "по-українськи".

"Звичайно, при ставці 12,5% ніякий раціональний інвестор (акціонер або кредитор) добровільно не буде інвестувати свої кошти. Тобто RAB-тариф не буде виконувати свою головну та базову функцію - залучення інвестицій. Ніяких зовнішніх інвестицій не буде. А всі додаткові кошти будуть забезпечені тільки за рахунок підвищення тарифів", - підкреслюють експерти.

Детальніше про формування RAB-тарифів читайте в матеріалі Лева Підлісецького і Андрія Геруса "RAB-тарифна сага на 30 млрд грн - за чий рахунок банкет?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".