У Київраді виявили, що забудовники в столиці платять місту за оренду землі в кілька разів менше, ніж в інших містах

Київраді пропонують збільшити вартість оренди комунальної землі для забудовників багатоквартирних житлових будинків у чотири рази. Ініціатором змін у проєкті бюджету Києва на 2022 рік виступила фракція “Голос”, яка виявила, що у Києві забудовники мають дивні "знижки" на орендну ставку, якщо порівнювати з іншими українськими містами, повідомляє РБК-Україна REALTY.

"Чому в Києві, з його обсягами житлового будівництва, забудовники мають сплачувати в три-чотири рази менше, ніж, наприклад, у Львові?!", - заявив з трибуни сесійної зали лідер фракції “Голос” у Київраді Григорій Маленко.

У результаті обговорення, депутатам запропонували змінити орендну ставку з нинішніх 3% від вартості землі до 12% від нормативної грошової оцінки.

"Завдяки збільшенню ставки місто додатково отримає більше, ніж 1 мільярд гривень на рік за оренду та ще до 5 мільярдів від продажу землі щороку! Скажіть, чи потрібні ці гроші для розвитку медицини, ЖКГ, освіти, транспорту Києва?” — намагався переконати Маленко колег-депутатів.

Спочатку депутати правку навіть підтримали. Але після позачергової перерви проголосували ще раз і відхилили, посилаючись на бюджетний регламент.

Своєю чергою, міський голова Києва Віталій Кличко дав доручення профільному заступнику доопрацювати це питання і подати на наступне засідання згідно з процедурою.

Наступне засідання Київради відбудеться 16 грудня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Змова в законі

Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року було скасовано пайову участь забудовників при будівництві житла. Пайова участь — практика, коли частину житлового фонду новобудов передавали на потреби міста. Таким чином, єдиним платежем, що здійснює великий будівельний бізнес до бюджету столиці лишається оренда землі під час будівельних робіт на рівні 3% від оцінки вартості землі. Загальний обсяг таких платежів оцінюється приблизно в 300 мільйонів гривень на рік, що менше 0,5% від бюджету столиці та трохи більше 1% від доходу, що отримують великі забудовники у столиці.

Як писала ZN.UA, дерегуляція та лібералізація щодо яких десять років тому нібито почали проводити реформи в будівництві, — це зменшення обсягу повноважень чиновників у питаннях регулювання та контролю, а зовсім не скасування обов’язкового дотримання вимог законодавства забудовниками. 

Але специфіка українського підходу саме в тому й полягала, що в органів контролю в будівництві не просто зменшилася кількість повноважень (які одночасно є правом і обов’язком), а всі ключові повноваження стали дискреційними, без чітко прописаних процедур здійснення дозвільних і контролюючих функцій: вони отримали право без обов’язку його застосовувати. Читайте про це в матеріалі експерта з питань містобудування Георгія Могильного - "Ігри будівельних престолів".