У ЄС обіцяють нові інвестиції в країни Латинської Америки на тлі спроб перезавантажити відносини 

Лідери ЄС у Брюсселі оголосили про інвестиції в країни Латинської Америки та Карибського басейну у розмірі 45 млрд євро, частина з яких прискорить перехід на чисту енергію, але сторони не досягли значного прогресу в розблокування замороженої торговельної угоди. Про це повідомляє The Guardian.

Саміт ЄС та Спільноти держав Латинської Америки і Карибського басейну (CELAC), перший з 2015 року, мав на меті зблизити блок із країнами регіону. Однак розбіжності щодо війни РФ проти України затьмарили переговори.

Інвестиційний пакет, який включає фінансування приватного сектору, охоплює проекти з видобутку критично важливих корисних копалин, електрифікації автобусних парків та захисту тропічних лісів Амазонії у Бразилії. Він також передбачає проекти у таких сферах, як охорона здоров'я та телекомунікації.

"Справа не лише в тому, скільки, але й як ми інвестуємо", - сказала глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, додавши, що вона хоче, аби гроші надходили з дотриманням високих екологічних і соціальних стандартів.

Дипломати на саміті не досягли значного прогресу щодо суперечливої угоди про вільну торгівлю з МЕРКОСУР — південноамериканським торговельним блоком, яку, за словами фон дер Ляєн, вона сподівається укласти цього року.

ЄС не ратифікував угоду про вільну торгівлю, яку погодив у 2019 році з чотирма латиноамериканськими країнами - Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм - через побоювання, що це прискорить знищення тропічних лісів Амазонії. За колишнього президента Жаїра Болсонару Бразилія скасувала правила захисту довкілля і позбавила своє природоохоронне відомство фінансування для забезпечення дотримання законів. У 2021 році фермери, лісозаготівельники і шахтарі вирубували дерева в тропічних лісах Амазонії швидше, ніж за 15 років до цього.

Луїс Інасіу Лула да Сілва, який виграв президентську битву в Бразилії на платформі захисту Амазонії та прав корінних народів, розкритикував ЄС як "протекціоніста" за те, що він обкладає митом імпортовані товари.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив журналістам на саміті, що застосування однакових стандартів вдома і за кордоном - це "не загроза, а повага". У Франції сформувався “альянс” між захисниками довкілля, які побоюються, що угода знищить більшу частину лісів Амазонії і фермерами, які побоюються конкуренції з боку іноземного імпорту.

ЄС сподівається, що розвиток торгівлі з Латинською Америкою допоможе блоку досягти власних кліматичних цілей. У промові в понеділок, 17 липня, фон дер Ляєн підкреслила потенціал регіону щодо водню, який можна виробляти з відновлюваних джерел енергії для “очищення” таких галузей, як виробництво сталі та судноплавство, а також критично важливої сировини, необхідної для енергетичного переходу, наприклад, літію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вплив ЄС в Латинській Америці зазнав невдачі через суперечку щодо України – Bloomberg

"На відміну від інших іноземних інвесторів, ми зацікавлені не лише в інвестуванні в чистий видобуток сировини. Ми хочемо співпрацювати з вами для розбудови місцевих потужностей із переробки, виробництва акумуляторів та кінцевих продуктів, таких як електромобілі”, - сказала вона. 

Аналітик кліматичного аналітичного центру E3G Ігнасіо Арроніс Веласко назвав це "ледь помітним, але значним зрушенням" в риториці ЄС. Під час поїздки до Латинської Америки минулого місяця фон дер Ляєн говорила про торгівлю воднем і корисними копалинами, не додавши підтримки власним галузям промисловості регіону.

Президент Аргентини Альберто Фернандес похвалив угоду за відхід від "екстрактивізму".

"Вся ця ідея про те, що Латинська Америка є лише постачальником сировини, завжди заважала нам індустріалізуватися. Саміт вперше змінив цю ситуацію. Нам знадобилося п'ять століть, але ми досягли успіху", - сказав Фернандес.

Найбільшим торговельним партнером Латинської Америки є США, за ними йде Китай, який здебільшого купує сировину та сільськогосподарські культури, а продає готову продукцію.

Європейські політики і бізнес намагаються диверсифікувати свої ланцюги поставок подалі від Китаю після війни РФ проти України, яка викрила надмірну залежність континенту від імпорту російського газу. Цей крок надав нового значення торговельним зв'язкам з Латинською Америкою та Карибським басейном.

"Ми не хочемо повторювати деякі помилки минулого”, - сказала заступник голови лобістської групи BusinessEurope Луїза Сантос.

Декларація саміту також підкреслила важливість інвестицій для оздоровлення економік, досягнення безпеки людей на тлі глобального потепління та відшкодування збитків від екстремальних погодних умов. У пункті 23 декларації лідери домовилися, що багаті держави знову зобов'яжуться виділяти бідним країнам $100 млрд на рік у вигляді кліматичного фінансування - ця обіцянка мала бути виконана у 2020 році, а також подвоїти фінансування на адаптацію до зміни клімату до 2025 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

На саміті ЄС – Латинської Америки 59 країн затвердили декларацію у зв'язку з війною в Україні

Раніше повідомлялося, що ЄС хоче відновити відносини з Латинською Америкою, але затримки в укладанні торговельних угод і розкол через війну РФ проти України підкреслили політичні розбіжності сторін.

Занепокоєний зростанням економічного впливу Китаю в одному з найбільших світових регіонів-експортерів сировини і прагнучи забезпечити постачання критично важливих мінералів, ЄС хоче переконати лідерів країн Латинської Америки і Карибського басейну в тому, що ці два блоки є партнерами.