Ціни та курс: що восени порахуємо?

Швидке знецінення євро та російського рубля порушили весняну ідилію і на вітчизняному валютному ринку. Котирування американського долара в обмінних пунктах підскочили в середньому на 10 копійок, спровокувавши новий сплеск прогнозів про ризики девальвації. В Національному банку наголошують, що останнє послаблення гривні мало в основному спекулятивний та емоційний характер. Аргументи: надходження валюти від нерезидентів, як і раніше, значно перевищують перерахування на їх адресу, попит на готівкову валюту з осені минулого року впав на порядок, та й узагалі, динаміка платіжного балансу поки що є значно кращою від очікувань. І головне - поточна цінова стабільність, яку фіксує Держстат, є доброю запорукою збереження і курсової стійкості гривні.

Наскільки серйозними є загрози курсовій і бюджетній стабільності з огляду на охолодження економіки, наближення парламентських виборів в Україні та перманентні боргові проблеми в Європі? Чи зможе уряд і надалі безперебійно фінансувати власні внутрішні видатки та обслуговувати зовнішні боргові зобов’язання? Наскільки реальним є відновлення фінансування або хоча б рефінансування заборгованості перед МВФ? Що буде далі з цінами в Україні? Усі ці та багато інших питань обговорювали експерти в ході публічної дискусії «Фінансова стабільність в Україні: основні виклики другого півріччя», організованої з ініціативи Ліги фінансового розвитку за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та «Дзеркала тижня. Україна».

Інфляція та ВВП: перед- та поствиборні «але»

За даними Державної служби статистики, минулого місяця в Україні було зафіксовано дефляцію. Порівняно з квітнем поточного року споживчі ціни знизилися на 0,3%, проти травня минулого - на 0,5%.

Як надто високі темпи зростання цін, так і їх падіння – клопіт для регулятора. «Нас турбує, щоб тенденція щодо низького рівня інфляції і дефляції не розвивалася далі, бо як висока інфляція, так і дефляція для економіки шкідливі», - зазначає директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

Щодо подальших перспектив оцінки розходяться. Одні аналітики вважають, що інфляція за підсумками року буде дуже незначною (1,5-3%), інші ж передбачають її прискорення в другому півріччі. У НБУ прогнозують, що зростання споживчих цін становитиме 5%, в МВФ очікують 7%, Кабмін же поки що не відмовляється від визначеного бюджетом поточного року маяка в 7,9%.

На думку деяких експертів, поточна цінова динаміка зумовлена в тому числі загальним охолодженням економіки та зростанням песимізму серед споживачів (тобто зменшенням внутрішнього попиту).

У березні обсяги промвиробництва зменшилися на 1,1% порівняно з аналогічним періодом 2011-го (вперше з жовтня 2009 року); в квітні вони не змінилися. За оцінками НБУ, в січні-квітні економіка зросла майже настільки ж, як і в першому кварталі (близько 1,8% до аналогічного періоду 2011 року).

Враховуючи таку динаміку, МВФ понизив свій річний прогноз зростання ВВП для нашої країни до 3%, агентство Fitch - узагалі до 1,6%. Однак уряд поки що залишається непохитним і вважає, що досягнення закладеного у держбюджеті показника на рівні 3,9% можливе. «Дійсно, зростання реального ВВП знизилося, але сподіваємося, що цього року ми ще надолужимо», - зазначає директор Департаменту фінансової політики Мінекономрозвитку Сергій Чекашкін.

Причини сповільнення економічного зростання добре відомі. Одна з основних - рецесія в Європі, що зумовлює у тому числі зменшення попиту на продукцію українського експорту та скорочення припливу в країну (а то й відплив) інвестицій. Правда, значущу роль тут відіграє й низка внутрішніх чинників, таких, як погіршення інвестклімату, фактична політична ізоляція на міжнародній арені, наближення парламентських виборів тощо. Водночас в уряді сподіваються, що підтримати ВВП і зміцнити платіжний баланс здатне ухвалення закону про держпідтримку експортну. «Ми сподіваємося, що разом із Міністерством фінансів зможемо її швидко організувати, завдяки чому до кінця вже цього року експорт збільшиться», - каже С.Чекашкін.

Приводів для оптимізму щодо ситуації в світовій економіці (передусім у єврозоні) нині значно менше, ніж хотілося б. «Відновлення залишається слабким, зростання невизначеності б’є по довірі інвесторів», - зазначав на поточному тижні глава Європейського центробанку Маріо Драгі. Свідченням же наростання ризиків у Європі стало рішення ЄЦБ про пролонгацію безлімітного кредитування банків до січня наступного року.

Для України все це означає, що надії на пожвавлення світової економіки в другому півріччі можуть і не спрацювати. Однак і приводу для паніки теж немає.

«Ми не можемо говорити, що існують якісь катастрофічні загрози для економіки України. Це абсолютно не так», - переконаний і директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін. За словами експерта, утримання стабільним курсу гривні в останні два роки пішло на користь реальному сектору. «Однак якби рік тому або навіть більше на тлі подібних заходів Національного банку ми побачили б адекватні заходи з боку уряду щодо тієї ж дерегуляції, щодо зниження адміністративного тиску на бізнес, цей ефект був би значно вищий», - вважає аналітик.

«Я не бачу ніяких причин для катастрофічних сценаріїв», - зауважує й екс-міністр фінансів, а нині - голова правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії» Ігор Юшко. Хоча експерт і звертає увагу, що на економічній динаміці можуть негативно позначитися й скорочення державних видатків через завершення підготовки до Євро-2012, а також поточні невисокі темпи кредитування та зменшення обігових коштів у корпоративному секторі (свідченням чого є також зменшення залишків коштів юросіб на рахунках у банківській системі).

«Я звернув би найпильнішу увагу на питання поточних умов розвитку кредитування корпоративного сектору, особливо на тлі падіння залишків за рахунками. Це теж серйозний чинник уповільнення зростання ВВП і може бути серйозно небезпечний з урахуванням процесів, які відбуваються в найбільших економіках світу, передусім у Європі», - констатує фінансист.

Як зазначає у цьому контексті Олена Щербакова, регулятора не задовольняє поточна динаміка кредитного ринку. Водночас НБУ послідовно працює над його активізацією. Зниження інфляції дає можливість пом’якшувати монетарну політику, що виявилося в зниженні відсоткових ставок і лібералізації порядку формування обов’язкових резервів. У сукупності це вже дало змогу підвищити рівень ліквідності банківської системи. Однак представник НБУ наголошує, що одними зусиллями центробанку скоригувати ситуацію проблематично.

«Ми знаходимося у світовій піраміді. І якщо всі країни демонструють падіння темпів економічного зростання, це даність. Відповідно Україна не може фонтанувати економічним зростанням, божевільними досягненнями в цій галузі. Звичайно, рівень кредитування буде уповільнений у міру одужання світової економіки», - констатувала О.Щербакова.

За логікою речей, підштовхнути як економіку, так і ціни має збільшення видатків бюджету в рамках реалізації соцініціатив президента. З огляду на те, що отримувати соцвиплати будуть переважно громадяни з низькими доходами, в першу чергу, природно, зросте попит на товари широкого вжитку - здебільшого на продукти харчування та ліки.

І справа тут не лише в збільшенні маси готівки в обігу та відповідному тиску на ціни (за даними голови правління Ощадбанку Сергія Подрезова, нинішню компенсаційну тисячу знімає менше половини вкладників). Як видається, більш значущу роль може відіграти зростання інфляційних очікувань як населення, так і бізнесу.

Нагадаємо, що, говорячи, зокрема, про ті ж таки виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР, голова Національного банку Сергій Арбузов прогнозував, що вони зумовлять зростання інфляції не більш як на 0,2%. Заступник же голови президентської адміністрації Ірина Акімова заявляла, що можливий інфляційний тиск від соцініціатив становитиме 1,5%.

Однією з причин прискорення інфляції в другій половині року може стати скорочення врожаю на тлі зростання його собівартості (зокрема, через високі ціни на пально-мастильні матеріали). Крім того, не виключено, що ще до кінця року - відразу після виборів - можуть бути підвищені тарифи на газ. Про таку ймовірність говорили (хоч і непевно) навіть в уряді. Основна передумова для цього - наполегливі вимоги МВФ, без виконання яких шанси на подальше фінансування в Україні, судячи із заяв представників фонду, незначні. «Ми розуміємо, що малозабезпеченим категоріям громадян буде складно їх оплачувати (підвищені тарифи), тому виступаємо за розробку соцпрограм, які цілеспрямовано надають фінансову допомогу саме найбіднішим верствам населення», - зазначає постійний представник МВФ в Україні М.Альєр.

На думку М.Альєра, уряд може не втримати дефіциту бюджету в 1,8% ВВП без нарощування доходів (скажімо, через підвищення податків для заможних громадян, скорочення податкових пільг), а також, імовірно, без перегляду видаткової частини держкошторису в бік зменшення.

Водночас перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський переконаний, що Кабміну вдасться не вийти за заплановані межі дефіциту. Підстава для цього - поточна бюджетна динаміка.

За даними А.Мярковського, за п’ять місяців до зведеного бюджету надійшло 170,9 млрд. грн., загалом же по держсектору економіки - 242,2 млрд. грн., що на 30,7 млрд. грн., або 14,5%, більше, ніж за аналогічний період 2011-го. «На 1 червня дефіцит сектору загальнодержавного управління - 10,9 млрд. грн. Відбувається достатньо раціональне управління коштами єдиного казначейського рахунку і бюджету. Маємо надію, що запланованого показника у 25 млрд. грн. не перевищимо», - зауважує представник Мінфіну. За його словами, за підсумками року співвідношення держборгу до ВВП (без гарантійної складової) може скоротитися до 27,7% - через зниження дефіциту бюджету та його покриття за рахунок приватизації, що дає змогу не збільшувати держборгу.

Колишній заступник міністра фінансів та голови НБУ Олександр Савченко вважає, що в поточній макроекономічній ситуації Україні не варто надмірно концентруватися на скороченні дефіциту держбюджету, а навпаки, в умовах зниженої кредитної активності банків робити більше вливань в економіку. «Я на місці уряду рекомендував би МВФ переглянути такий маленький дефіцит (1,8% ВВП). Це в 2-3 рази менше, ніж у Німеччині, Англії та інших провідних країнах. Ми не можемо бути святішими від Папи Римського. Боргове зобов’язання в гривнях буде набагато менш шкідливим для України, ніж мінусові темпи економічного зростання», - переконаний експерт.

Курсові рефлексії

Як зазначав в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький, цінова динаміка в Україні означає відсутність передумов для девальвації. «Це повинні розуміти і на валютному ринку ті, хто дивиться не на два місяці вперед, а на 22 місяці, - наголосив представник українського центробанку. - Збереження періоду низької інфляції дасть можливість зберегти і зміцнити тенденцію девальвації реального ефективного обмінного курсу, що так необхідно для протекції вітчизняного експорту».

Експерт також звертає увагу, що 0,3% дефляції - незначний показник, на рівні фактично статистичної похибки. Він нагадує, що в 2010 році дефляція трималася чотири місяці, проте рік завершили з інфляцією на рівні близько 10%. «Офіційна позиція НБУ - інфляція не перевищить 5%. Моя суб’єктивна думка, що у нас є хороші шанси мати інфляцію нижче рівня 2011 року, тобто 4,6%», - резюмує В.Литвицький.

Говорячи про поточну ситуацію на валютному ринку України, О.Щербакова зауважує, що населення врівноважено реагує на фінансову напругу в світі. «Якщо взяти динаміку євро за останні два місяці, курс змінився на 8%. І хоча події на європейських ринках складні, але населення не схвильоване і не біжить міняти валюту», - констатує представник НБУ.

За словами ж голови правління Ощадбанку Сергія Подрезова, попит фізосіб на валюту поступово скорочується. «Якщо ще місяць тому ми продавали майже 18-20 млн. дол. на день, то сьогодні це близько 12-14 млн. Ми по собі відчуваємо, що ажіотаж падає», - зазначає банкір. Він очікує, що якийсь час курс може підігріватися низкою банків, але особливої проблеми в цьому немає, враховуючи злагоджену роботу регулятора з державними та комерційними банками.

Нагадаємо, що, за даними Нацбанку, профіцит платіжного балансу в квітні становив 508 млн. дол. За підсумками січня-квітня хоч і був дефіцит, але лише 61 млн. дол. Дефіцит рахунку поточних операцій становив 1,8 млрд. дол. (майже стільки ж, як торік). «Такий показник, - вважає керівник «Дочірнього банку Сбербанку Росії» І.Юшко, - не є критичним, тож усе залежатиме від його подальшої динаміки».

Чи не найважливішим питанням щодо курсових перспектив гривні видається виконання у тому числі сувереном власних зовнішніх зобов’язань. Підкреслюють вагомість цього питання і в МВФ. «Країна зіткнеться з істотною потребою зовнішнього фінансування, оскільки їй необхідно віддавати борги. Україні треба знову отримати довіру інвесторів. А для того, щоб відновити й утримати увагу інвесторів, необхідно здійснювати таку економічну політику, яка буде спрямована на досягнення стабільності і проведення заявлених реформ», - зауважує М.Альєр.

Як відомо, НБУ почав повертати кредити, раніше взяті в МВФ. Уже здійснено два погашення. При цьому, як наголошує О.Щербакова, «рівень резервів особливо не змінився». Крім того, 6 червня Кабмін повернув VTB Capital 1 млрд. дол. з 2-мільярдного кредиту, отриманого в 2010 році, домовившись про рефінансування решти суми позики (1 млрд. дол.) шляхом випуску 2-річних облігацій під 7,95% річних.

На 26 червня припадає ще один значний платіж України - погашення євробондів на 0,5 млрд. дол., випущених у 2007 році. Однак А.Мярковський наголошує, що наявний у Кабміну ресурс дозволяє виконувати бюджетні зобов’язання. За його даними, на 1 червня залишки уряду на єдиному казначейському рахунку у національній валюті становили 7,8 млрд. грн., в іноземній - 13,6 млрд. грн.

Американські три крапки

Особливість поточного моменту: на жаль чи на щастя, певну роль у подальших перспективах економіки України відіграватимуть і політичні чинники. І хоча постійний представник МВФ в Україні М.Альєр наголошує, що «прояв політики - це не те, що входить в мандат МВФ: ми займаємося питаннями, пов’язаними лише з макроекономічною політикою», ще кілька місяців тому заступник держсекретаря США Філіп Гордон заявляв, що «навіть якщо демократія не є формальним критерієм для МВФ, я думаю, міжнародне співтовариство буде менш схильним підтримувати країну, яка не дотримується демократичних принципів».

«Ми пам’ятаємо роки, коли МВФ приймав абсолютно безпрецедентні рішення з фінансування дефіциту державного бюджету України. У мене просте запитання: чому сьогодні в тих непростих умовах зниження темпів зростання ВВП, негативних очікувань у найбільших світових економіках Україна не може розраховувати хоча б на рефінансування боргів? Мені як громадянину вкрай складно повірити, що такі рішення є політично невмотивованими», - зазначає І.Юшко.

Оптимізму (принаймні економічного) можуть додати сигнали, що владна команда в умовах політичного клінчу з Брюсселем і Москвою нібито зуміла заручитися певною підтримкою у Вашингтоні (чи Чикаго?). Принаймні судячи хоча б із приходу американців на наш ринок видобутку енергоресурсів з обіцяними «благодійними» внесками до бюджету на сотні мільйонів доларів. Враховуючи ж, що саме Вашингтон грає першу скрипку в МВФ, можливо, точки дотику з «кредитором кредиторів» Київ невдовзі таки знайде…