Світова економіка зростає, і популісти можуть цим скористатись - The Economist

Економіка і політика зазвичай не синхронізовані. Це може підтвердити Джордж Буш-старший, який програв президентські вибори в 1992 році, тому що виборці звинуватили його у початку рецесії.

З ним погодиться і канцлер Німеччини Герхард Шрьодер, якого виборці вигнали з крісла голови уряду через початок болючих реформ. В результаті плоди його роботи пожинала Ангела Меркель.
Сьогодні, майже через 10 років після найбільш жорсткої кризи з часів Депресії, нарешті спостерігається широкомасштабний економічний підйом.

Про це пише The Economist, додаючи, що в Америці, Європі, Азії і на ринках, що розвиваються, вперше після незначного відскоку назад у 2010 році спостерігається одночасне зростання.

Але політичні настрої не дуже райдужні. Популісти, які роками живилися невдоволеннями через слабкі економічні показники, продовжують свій підйом. Глобалізація втратила популярність. Економічні націоналісти сидять у Білому домі. Минулого тижня увага була прикута до парламентських виборів у Нідерландах, в яких брав участь ісламофоб Герт Вільдерс.

Видання зауважує, що дисонанс між політичною і економічною сферою небезпечний. Якщо політики-популісти отримають кредит довіри завдяки тому, що в час їхньої роботи буде спостерігатися позитивна економічна динаміка в світі, їхні небезпечні ідеї можуть отримати більш широку підтримку. А це, у свою чергу, може призвести до руйнівних наслідків.

Видання вказує на причини, чому глобальний економічний підйом спостерігається саме зараз. Минуле десятиліття відзначилося невиправданими очікуваннями розквіту, оскільки оптимізм на початку року часто не виправдовувався через кризу в єврозоні, потрясіння на ринках, що розвиваються, стрімке скорочення цін на нафту і страхи, що економіка Китаю обвалиться. Американська економіка продовжувала зростати, але завжди наперекір. В 2016 році Федеральний резерв США чотири рази збирався підняти процентні ставки. І кожен раз глобальні коливання ставили хрест на цих планах.

Тепер ситуація змінилася. Минулого тижня Федеральний резерв США підвищив процентні ставки вже втретє за три міцясі завдяки жвавості американської економіки, але також і завдяки економічному зростанню у всьому світі. Страхи перед перевиробництвом в КНР і девальвацією юаня зменшилися. В Японії у четвертому кварталі минулого року темп зростання капітальних видатків були найвищими за три роки. В цей час, єврозона почала набирати обертів вперше з 2015 року. Індекс економічних настроїв Єврокомісії найвищий з 2011 року. А безробіття в країнах єврозони на найнижчому рівні з 2009-го.

Інші глобальні економічні лідери теж демонструють позитивну динаміку. В лютому Південна Корея зафіксувала зростання експорту на 20%. Тайванські виробники демонстрували нарощення виробництва впродовж 12 місяців поспіль. Навіть країни, які найбільше постраждали від рецесії, відчули, що найгірше вже позаду. Бразильська економіка скорочувалася впродовж восьми кварталів поспіль. Але їй теж вдалося приборкати інфляцію, і процентні ставки почали поступово скорочуватися.

Видання пише, що Бразилія і Росія, швидше за все, цього року зроблять свій внесок у глобальний ВВП. Інститут міжнарожних фінансів помітив, що у січні країни, що розвиваються, показали найшвидше щомісячне зростання з 2011 року.

Втім, не можна сказати, що світова економіка повертається до норми. Ціни на нафту 15 березня впали на 10% через відновлення страхів перед перенасиченням ринку. Шкода від тривалого обвалу цін для країн-виробників була б більшою, ніж вигода для споживачів. За межами Америки зарплати досі зростають надто повільно. А в Америці скорочення впевненості у бізнес-кліматі ще може перерости у скорочення інвестування.

Закріплення глобального економічного відновлення вимагає збалансованих дій. На тлі очікуваного зростання інфляції центральним банкам довдеться посилити політику, націлену на скорочення ризиків від надмірного прискорення інфляції, інакше фондові біржі і власники бондів постраждають. Європа особливо вразлива до цього, тому що Європейський центральний банк наближається до межі своїх можливостей в сфері купівлі бондів.

Але найбільший ризик - це уроки, які випливають з політичної сфери. Дональд Трамп хвалиться хорошими цифрами. І це правда, що фондові біржі і настрої бізнесу пожвавішали через його обіцянки провести дерегуляцію і зменшити фіскальне навантаження. Але заяви Трампа, що саме він якимсь чарівним чином дав поштовх для створення робочих місць - це пустослівне вихваляння. Американська економіка вже 77 місяців поспіль демонструє зростання робочих місць.

Найгловніше те, що економічний підйом не має нічого спільного з економічним націоналізмом Трампа і його політикою "Америка понад усе". Насправді ж це зростання черпає сили з того, що сучасні популісти осуджують. Економісти завжди вказували на те, що відновлення після фінансових криз займає досить багато часу, Експерти Гарвардського університету Кармен Рейнхарт і Кеннет Рогофф оцінили 100 банківських криз. Вони дійшли висновку, що повернення до докризових доходів наступає не раніше, ніж через 8 років. Також економісти вважають, що найкращий спосіб пришвидшити відновлення після боргової кризи - це якомога швидше очистити бюджетний баланс, не вдаватися до закручування гайок у фінансовій політиці і провести фіскальне стимулювання, якщо це можливо.

Сьогоднішнє глобальне відновлення підтверджує дієвість цього рецепту. Видання нагадує, що Федеральний резерв США жорстко скоротив процентні тавки і тримав їх на рівні близькому до нуля, поки не почало спостерігатися стрімке зростання зайнятості. Програма ЄЦБ з купівлі бондів допомогла кризовим країнам витримати боргове навантаження, хоча відмова деяких країн в Європі від політики жорсткої економії ускладнило це завдання. У Японії підвищення ПДВ шкодило відновленню після всіх попередніх криз. Цього разу уряд в Токіо вчинив мудро і відклав підвищення до 2019 року.

Тим часом, в політичній сфері триває дискусія, кому ж належить право називатися автором відновлення. Видання припускає, що популісти в Європі можуть якимсь чином приписати цю заслугу собі і таким чином збільшити підтримку помилкових політик.

Нещодавно повідомлялося, що Китай забезпечує третину зростання глобальної економіки. Про це у своїй статті для DT.UA пише Олексій Коваль. Обсяг китайської економіки склав 74,4 трлн юанів, що становить понад 11 трлн доларів. Китай за цим показником скорочує відставання від США. Однак китайський прем'єр визнав, що минулий рік виявився важчим, ніж він очікував.

Детальніше про зміни зовнішньої і внутрішньої політики Китаю читайте у статті Олексія Коваля "Пекін вивіряє курс" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".