Стратегія реформування банківського сектора, прийнята урядом на останньому засіданні Кабміну, не містить готових рецептів для реформування банківської системи країни, яких чекали банки та експерти. Про це у своїй статті для DT.UA пише Юлія Самаєва.
Крім того, Стратегія прийнята протокольним рішенням Кабміну, а значить, її виконання - це лише питання доброї політичної волі і основний ризик того, що вона буде реалізована лише частково.
Хоча орієнтири Стратегії заслуговують уваги.
"В ідеалі після реалізації усіх пунктів стратегії держава знизить частку своєї присутності в банківському секторі з 55% у 2017 р. до 24% у 2022-м. До цього часу 100% акцій Приватбанку, 95% - Укргазбанку і 45% - Ощадбанку будуть продані МФО і стратегічним інвесторам. Український банківський сектор досягне прибутку (до оподаткування) в 38 млрд грн і рентабельності капіталу на рівні 18%. Відсоток не випадковий - саме така рентабельність у розвинутих країнах Центральної та Східної Європи, на які ми рівняємося. До 2022 р. процентні ставки за кредитами у гривні зменшаться на 7-12 п. п. Додаткові 440 млрд грн стануть доступними для фінансування корпоративних кредитів, причому 160 млрд - для малого і середнього бізнесу. Передбачається і зростання роздрібного кредитування на 240 млрд грн. За задумом НБУ і уряду, саме відновлення прибутковості та нормальної роботи сектору приверне міжнародних інвесторів, підвищуючи ефективність і доступність кредитів. А реструктуризація держбанків в ідеалі повинна забезпечити державі не традиційний збиток, а прибуток - 35 млрд грн у вигляді дивідендів та 85 млрд грн надходжень від продажу акцій", - пише автор.
Щодо інвестиційної привабливості вітчизняної банківської системи, то, на думку автора, потенціал у банків є.
"Наприклад, у Польщі 78% населення старше 15 років користується банківськими послугами, у Туреччині - 65, а в Україні - лише 53%. Обсяги роздрібного кредитування в Польщі становлять 35% від ВВП, в Туреччині - 16, в Україні - 3%. Обсяги депозитів у Польщі становлять 52% від ВВП, в Туреччині - 44, в Україні - 35%. Єдиний показник, за яким ми не поступаємося іншим країнам, це корпоративні кредити: у Польщі - 15% від ВВП, в Туреччині - 53, а в Україні - 17%. Біда тільки в тому, що у нас велика їх частина не обслуговується. Але в цілому можливості для зростання в банківському секторі величезні, і його потенціал здатний зацікавити інвесторів", - відзначає автор.
Більш детально про банківську систему читайте в статті Юлії Самаевой "Скинемо баласт?".