Бувають часи, коли Америка цілком виправдано використовує свій вплив. Але країна ризикує, коли обирає швидкі перемоги, попри довгострокові і менш помітні втрати. Використання долара як кийка вже призвело до примхливих і довільних рішень. Ця практика також може дестабілізувати глобальну фінансову систему. Зрештою, це може похитнути домінування долара.
Амерканська фінансова сила настільки велика, що її застосування важко відкалібрувати. Після того, як Мініфін США в квітні посилив санкції проти Росії, один з найбільших виробників алюмінію у світі компанія "Русал" втратила доступ до фінансових ринків, хоча її бізнес-активність в Америці не велика. Її акції впали більш ніж на половину. Можливо саме тому здивований своєю могутністю Вашингтон запропонував російській компанії певну відстрочку.
Проблема з калібруванням посилюється непослідовністю. В квітні Департамент торгівлі забороним американським фірмам вести справи з китайською ZTE, яка порушила санкції проти Ірану і Північної Кореї. Компанія одразу ж почала буксувати. Президент Дональд Трамп тепер хоче торгувати виживанням ZTE у рамках більш широких торговельних домовленостей з Китаєм. В результаті адміністрація у Вашингтоні посилає суперечливі сигнали: по-перше, що Іран ізольований, а по-друге, що порушення цієї ізоляції суворо не карається можна це обговорювати. Чим більше буде санкцій, тим більше буже і винятків, суперечливостей і непередбачуваних наслідків. І якщо це станеться, ефективність санкцій буде теж падати.
Видання Bloomberg сьогодні пише, що у Німеччині готуються до санкцій США через "Північний потік-2". Берлін обіцяє захищати європейські економічні інтереси, до яких включив і російський газопровід. Раніше видання Bloomberg писало, що зближення з Росією тепер нова мета політики Німеччини, тому що їх об'єднують спільні цілі. Зокрема, Берлін і Москва хотіли б добитися побудови "Північного потоку-2" і захистити свій бізнес від американських санкцій.
А президент Словаччини звинуватив ЄС у ігноруванні втручання Росії. При цьому, він назвав "Північний потік-2" прикладом недалекоглядних, егоїстичних інтересів, ціна яких безпека Східної Європи.