Що не зробили в межах реформи прокуратури: хто обирає прокурорів та як їх контролює

В Україні затягнулася реформа прокуратури, хоч генпрокурор Андрій Костін і підписав оновлені Стандарти діяльності прокурорів. Ці зміни запропонували представники громадянського суспільства у 2019 році, коли створювали основи для реформування системи прокуратури, нагадує голова правління StateWatch Олександр Лємєнов у статті «Дякуємо Андрію Єрмаку!» Замість реформи кримінальної юстиції» на сайті ZN.UA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова парламентського комітету з питань правової політики Андрій Костін: «Створивши нову ВККС на основі рекомендацій Венеційки, ми виправимо свою помилку»

Тоді вважалося, що контролювати дотримання стандартів мав би незалежний дисциплінарний комітет. До того ж, мали обрати на конкурсі та призначити незалежного генерального прокурора. Саме цього — аполітичного й незалежного генпрокурора — мав би вимагати в офісі президента вся країна.

Тоді ідея з дотриманням Стандартів діяльності прокурорів реально вплинула б на ліквідацію тиску на бізнес як явище. В такому разі не потрібно було б створювати Ради з питань підтримки підприємництва або чогось подібного.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Хто такий і чи буде незалежним новий генпрокурор Андрій Костін

На додачу варто припинити зловживати терміном «маски-шоу стоп». Це вже не те що моветон, це просто фантазія політиків, які поширили це словосполучення у власних інтересах задля ухвалення тих чи тих законодавчих змін. Реформа вже так затягнулася, що давно мала б перейти від образних вигуків до конкретних пропозицій. А от із конкретикою наразі не складається.

Раніше ми писали про те, що ручний режим роботи Офісу генпрокурора й усіх органів досудового розслідування (а їх, нагадаю, аж п’ять: Нацполіція, ДБР, СБУ, БЕБ і НАБУ) — це негативна тенденція, що триває десятиліттями. Три місяці тому відбулися скандальні обшуки і виїмки в багатьох компаніях. А кілька днів тому Офіс генпрокурора закрив 20% кримінальних економічних проваджень та вказав на Андрія Єрмака.