Прихований ресурс: як оцінити обсяги тіньового сектора?

Прискорення динаміки офіційного вітчизняного ВВП у другому кварталі 2012 року, яке стало сюрпризом (до 3% порівняно з аналогічним торішнім періодом), згідно із практично одностайними оцінками експертів-аналітиків, навряд чи триватиме до кінця поточного року. Основні причини - низький порівняно з минулим роком рівень урожайності, а також несприятливі перспективи вітчизняної промисловості через дуже ймовірний спад у загальносвітовій економіці.

Отже, й офіційному сектору вітчизняної економіки сподіватися на звичні драйвери її зростання теж не доводиться - дай Боже, щоб вони не пішли в мінус.

Єдиний серйозний «загашник», у тому числі й для зростання бюджетних надходжень, про який останнім часом багато розмов і якому вже багаторазово приділяло увагу DT.UA у своїх публікаціях, - тіньова економіка, оцінки якої коливаються від приблизно третини ВВП, який реєструється статистикою, до масштабів, порівнянних із обсягами офіційного сектора.

Згідно з оцінками податківців, опублікованими під час презентації Концепції реформування податкової системи, обсяг тіньового сектора становить як мінімум 350 млрд. грн. на рік. При цьому цей обсяг, за оцінками фіскалів, розподіляється в такий спосіб: 170 млрд. грн. становить зарплата в «конвертах», 100 млрд. - доходи власників активів - виведення безготівкових коштів у готівкову форму або на інвалютні рахунки в іноземних банках, 35 млрд. - неофіційні платежі, 45 млрд. грн. - основні засоби, матеріальні ресурси та послуги тіньового сектора.

Очевидно, ці оцінки (менше чверті закладеного в бюджеті прогнозного значення номінального ВВП на нинішній рік - близько 1,5 трлн. грн.) є сильно заниженими. Варто лише згадати, що згідно з останніми опублікованими офіційними урядовими даними частка тіньового сектора в 2010 році становила близько 38% офіційного ВВП, збільшившись після настання кризи більш як на десять відсоткових пунктів. А останні оцінки, наприклад, Світового банку були ще менш оптимістичними - за підрахунками його експертів, частка неформальної економіки в Україні становила близько 50%.

Однак, що відбувалося й відбувається з вітчизняною економікою відтоді і як вплинули на частку її тіньового сектора реформи нинішньої влади, оцінити на підставі офіційних даних останнім часом було неможливо.

Раніше на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (до початку адмінреформи - Міністерства економіки України) в розділі «Інформаційно-аналітичні матеріали» регулярно оприлюднювалися публікації під рубрикою «Тенденції тіньової економіки» та відповідні оцінки. Останнім часом такі матеріали у зазначеному розділі відсутні.

У зв’язку з цим DT.UA звернулося до Мінекономрозвитку з проханням надати відповіді на такі запитання.

1. Чому оприлюднення інформації щодо тенденцій тіньової економіки припинено і коли?

2. Чи аналізуються зараз у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України тенденції тіньової економіки і чи можна ознайомитися з результатами відповідних досліджень?

3. Одною з останніх опублікованих оцінок було збільшення в результаті кризи обсягів тіньового сектора в Україні до 39% ВВП у 2009 році з подальшим зменшенням до 38% у 2010-му. Яка тенденція спостерігається нині?

4. Чим пояснюється значна відмінність оцінок Мінекономрозвитку та Світового банку, згідно з якими частка тіньового сектора в економіці України становить близько 50%?

Нинішнього тижня наше видання отримало відповідь від Мінекономрозвитку, згідно з якою публікацію аналітичних матеріалів щодо тенденцій тіньової економіки буде відновлено найближчим часом. DT.UA знайомить своїх читачів з інформацією міністерства, яка, на наш погляд, може бути цікавою не тільки для фахівців.

До питань 1-3 (щодо публікації аналітичних матеріалів та останніх тенденцій тіньового сектора)

- Оцінка рівня тіньової економіки здійснюється Мінекономрозвитку відповідно до Методики розрахунку рівня тіньової економіки, затвердженої наказом Мінекономіки від 18.02.2009 р. №123.

Починаючи з 2009 року оцінка рівня тіньової економіки проводиться Мінекономрозвитку на постійній основі з періодичністю один раз на квартал.

Відповідно до методики розрахунок рівня тіньової економіки здійснюється за такими методами оцінювання: «витрати населення - роздрібний товарооборот», монетарний, фінансовий та електричний методи, а також за методом збитковості підприємств.

Аналізуючи динаміку тіньового сектора економіки протягом кількох років, можемо зазначити, що вона напряму залежить від економічної ситуації в країні. Так, у період негативного впливу світової фінансової кризи (2008-2009 роки) певна частина бізнесу з метою збереження виробництва та зменшення розмірів збитків проводила політику мінімізації витрат за рахунок ухилення від сплати податків і зменшення суми обов’язкових платежів. Тобто тіньовий сектор виконував роль «амортизаційної подушки» для корпоративного сектора та домогосподарств в умовах економічної кризи. Нині з поліпшенням загальноекономічної ситуації відзначається перехід цієї частини бізнесу до легального сектора та поступове наближення рівня тіні до докризових значень (28% у 2005-2007 роках).

За попередніми оцінками Мінекономрозвитку, у 2011 році рівень тіньової економіки в Україні скоротився на 4 в.п. порівняно з 2010 роком і становив 34% від обсягу офіційного ВВП.

Зниження рівня тінізації національної економіки відбулося в умовах завершення гострої фази кризи та переходу до фази відновлення економічного зростання. Так, протягом 2010-2011 років спостерігалося зростання рівня реального ВВП (на 4,1 та 5,2% відповідно) і зниження рівня безробіття (до 8,1 та 7,9% відповідно за методологією МОП). Це супроводжувалося уповільненням інфляційних процесів в економіці, відновленням динаміки зростання депозитів і кредитів у банківській системі, зниженням напруги у бюджетному секторі у зв’язку із скороченням дефіциту бюджету.

Аналогічна тенденція щодо посткризового зниження частки тіньової економіки спостерігалася і в країнах Європейського Союзу (див. рис.).

Однак, крім економічної ситуації в країні, на обсяг і динаміку тіньового сектора впливають і інші чинники, зокрема умови ведення бізнесу в країні, ступінь захисту прав власності, рівень корумпованості, ефективність функціонування органів судової та правоохоронної системи, рівень монополізації внутрішнього ринку тощо.

З урахуванням зазначеного поточна політика уряду спрямовується на детінізацію національної економіки і будується, з одного боку, на засадах, що комбінують заходи з усунення першопричин, які зумовлюють відхід економічних агентів у тінь, та заохочення їх до легальної діяльності, з іншого - на запобіганні недобросовісним діям, які мають злочинний та антигромадський характер.

До урядових заходів, що належать до першої категорії, можна віднести:

- комплексне реформування податкової системи;

- дерегуляцію підприємницької діяльності та сфери ліцензування;

- державну підтримку малого та середнього бізнесу;

- розробку ряду нормативно-правових актів, спрямованих на детінізацію економіки та зайнятості громадян.

До заходів, що спрямовані на запобігання та боротьбі із нелегальною чи напівлегальною економічною діяльністю, можна віднести:

- боротьбу із злочинами економічної спрямованості;

- посилення контролю за цільовим і прозорим використанням бюджетних коштів;

- запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та ухиленню від сплати податків;

- запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість тощо.

Загалом необхідно зазначити, що таке явище, як «тіньова економіка», характерне для всіх економік світу. Це означає, що мотиви відходу в «тінь» усюди однакові, вони різняться лише гостротою їх прояву. Так, рівень тінізації економік розвинених країн є значно нижчим, ніж у країнах, що розвиваються, і це пов’язане із високою довірою громадян до державних інститутів. В умовах перехідного періоду в економіці та суспільстві, а також трансформації інституту державного управління (від адміністративно-планового регулювання до управління в умовах ринкових відносин) причини тінізації мають більш гострий прояв, який виражається у високій складовій частині обертання тіньового капіталу в економіці.

До питання 4 (щодо відмінності оцінок Мінекономрозвитку та Світового банку частки тіньового сектора в економіці України)

- Відповідно до аналітичного матеріалу Світового банку Shadow economies all over the world, new estimates for 162 countries from 1999 to 2007, опублікованого у жовтні 2010 року, рівень тіньової економіки в Україні у 2007 році, за оцінками СБ, становив 46,8% (середній показник по 162 країнах, що були взяті для оцінки, дорівнював 31% при максимальному показнику серед усіх країн у 62,7%).

Оцінки Світового банку щодо рівня тіньової економіки Україні є близькими до розрахунків Мінекономрозвитку за умови вирахування обсягів неформальної економіки, що безпосередньо не спостерігається і дораховується Держстатом до офіційного ВВП (17,7% у 2010 році - останні наявні дані). Наприклад, рівень тіньової економіки України у 2011 році для цілей міжнародного порівняння становитиме близько 41% від рівня ВВП, що спостерігається (розрахунок проводився за формулою: 34х100/(100-17,7) = 41% від ВВП).

Крім того, відмінності в оцінці рівня тіньової економіки можуть випливати із методів (та їх кількості), які були взяті для проведення розрахунків, а також із внеску кожного окремого методу оцінювання в інтегральний показник рівня тіньової економіки. Так, різні методи розрахунку рівня тіньової економіки, що використовувалися Мінекономрозвитку для розрахунку інтегрального показника, також продемонстрували досить значні розбіжності в оцінках - від 25 до 45% у 2011 році, що є абсолютно допустимим, враховуючи те, що кожен метод розрахунку охоплює певну сферу національної економіки (з різною часткою в ній нелегального сектора), а тому лише інтегральний показник рівня тіньової економіки може служити комплексним індикатором такого явища, як тіньова економіка.

У розрахунках, проведених на замовлення Світового банку, було використано єдиний емпіричний метод - Multiple Indicators Multiple Causes (MIMIC), сутність якого полягає в тому, що рівень тіньової економіки визначається шляхом визначення умов економічної діяльності, рівень несприятливості яких і визначає рівень тіньової економіки. Даний метод є зручним для порівняння рівня тінізації економіки між різними країнами світу, але малоефективним для визначення його номінального значення. Тобто цей метод є трендовим, а як базовий показник для розрахунку береться значення рівня тіньової економіки, розрахованого іншим методом. Зокрема, у дослідженні Світового банку як базове значення для України було взято показник тінізації економіки у 52,7% від рівня ВВП у 1999 році (розрахований професором Ф.Шнайдером методом попиту на готівку). Тобто, за даними Світового банку, рівень тіньової економіки в Україні у період 1999-2007 років знизився на 5,9 в.п., і це практично збігається з динамікою відповідного показника, розрахованого Мінекономрозвитку за зазначений період.