І якщо хтось думає, що наступні кілька років будуть повторенням "нової норми" попередніх семи, то йому це пробачать. Але реальність інакша.
Про це на сторінках Financial Times пише економіст Мохамед ель-Еріен, який вважає, що наразі існують три сценарії розвитку світової економіки в найближчі роки: продовження борсання на місці, серйозний економічний і фінансових спад або ж відрив від мертвої точки, що бажано. І тому продовження періоду слабкого зростання, який тривав останні часом, малоймовірне.
Вся справа в тому, що для збереження справ такими як вони є, потрібно бути впевненим, що економічні, фінансові, політичні і соціальні настрої, породжені низьким зростанням, не стануть визначальними рушіями економіки. А це сумнівно на тлі того, "що відбувається кожного дня".
Автор пропонує почати з економіки. Наслідки повільного зростання перевершили сьогоднішні втрачені можливості. Чим довше вони будуть зберігатися, тим більше вони відберуть в потенційного майбутнього зростання. Це розуміють компанії, які стають все більше напруженими і заморожують інвестиційні плани. З часом, це вплине на настрої споживачів, що ослабить головний двигун зростання. Ці побоювання посилюються, враховуючи, що вигоди від обмеженого зростання в здебільшого розподілявся непропорційно на користь більш благополучних верств населення, тим самим знижуючи диверсифікованість і стійкість динаміки зростання.
Таке розчарування підживлює політичну поляризацію і нефункціональність. Воно посилює недовіру до "експертних оцінок", що в поєднанні з погіршенням рівномірного розподілу доходів, багатства і можливостей починає збільшувати недовіру до правлячої еліти і істеблішменту як приватного, так і державного сектору. Тому нічого дивного в тому, що в розвинених країнах почали поширюватися рухи, налаштовані проти істеблішменту. Від Великобританії, де партія UKIP добилася підтримки виходу з ЄС і збільшення погроз на континентальній Європі зупинити подальшу інтеграцію, до агресивної антиторговельної риторики в США – все це призведе до підриву тривалої тенденції розвитку міждержавних і фінансових відносин, а отже і загрожує зростанню.
"Чим довше економічна нестійкість триватиме, тим сильнішим буде вплив розлючених політиків на електорат. Це посилять технологічні можливості, які дозволяють однодумцям швидко об'єднуватися. Тому зростає тиск на політиків з метою змусити їх зайняти ізоляціоністську позицію щодо імміграції і торгівлі", - пише економіст.
Раніше видання Financial Times писало, що центральні банки світу бояться надовго погрузнути в ері низького зростання економіки. Європейський центральний банк переконаний, що експеримент з негативною процентною ставкою приносить свої вигоди. Але член правління ЄЦБ Бенуї Кюре в Джексон Холі сказав, що незвичайні підходи можуть принести небажані побічні ефекти.
Тим часом, країни G20 вказали на недостатність однієї лише монетарної політики для підтримки економічного зростання. Про це йдеться в підсумковому комюніке дводенної зустрічі міністрів фінансів і глав центробанків країн-учасниць. Також The Economist писав, що світ може охопити фінансова криза, але не така, як у 2008 році.