Потреба у кредитуванні є у 70% українців, понад половина з них беруть позички або користуються кредитним лімітом «до зарплати». Решта кредитуються для купівлі меблів, побутової техніки, одягу, медикаментів та іншого. Після 24 лютого 2022 року попит на споживчі кредити суттєво зріс, пише у статті для ZN.UA Віктор Конев "Мікрокредити: вже підтримка чи ще боргова яма?".
Близько третини опитаних компанією Research.UA повідомили, що вперше звернулися по мікрокредити саме після повномасштабного російського вторгнення. І звертаються передусім, щоб дожити до зарплати, — 61% проти 42% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
А от на пляжний відпочинок та інше кредитуються вдвічі менше — 5% проти 10% до війни. При цьому, на думку 81% опитаних, люди звертаються до мікрофінансових організацій, а не до банків, бо там швидше й простіше одержати мікрокредит.
Однак, мікрокредити мають високу відсоткову ставку, тому брати їх на тривалий термін невигідно, вважає президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
В Україні гранична ставка мікрокредиту відповідно до закону №9422, підписаного президентом Володимиром Зеленським 21 грудня минулого року, не може перевищувати одного відсотка на день.
Раніше ми писали, що закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який 22 листопада 2023 року прийняла Верховна Рада, змінить правила видачі мікрокредитів. Закон встановлює граничний розмір вартості кредиту для споживача та передбачає поетапне зниження максимальної денної ставки у не більше ніж 1% на день (сьогодні вона може сягати близько 1500%–1800% річних).