Імпорт української агропродукції до Польщі не є головним фактором, через який закупівельні ціни в країні значно впали, а відтак становище фермерів погіршилось. Про це йдеться в аналітичному дослідженні, проведеному експертами незалежного Інституту публічних фінансів (IPF) у Польщі, передає Укрінформ.
У своєму дослідженні аналітики намагалися встановити на скільки правдиві твердження, що найчастіше озвучуються під час "зернової кризи" і протестів у Польщі. І вони дійшли висновку, що ввезення зернових з України суттєво не впливає на зменшення цін на зерно в Польщі й тим більше – на ситуацію з цінами в ЄС. Хибним також є твердження, що частина зерна імпортується з України у Польщу через інші країни, зокрема Литву.
В IPF звертають увагу, що торговельне сальдо Польщі у відносинах з Україною загалом є додатним і в 2023 році становило 31,4 млрд злотих (понад 8 млрд євро). У контексті імпорту частка України становить лише 1,2%.
Зазначається, що в 2023 році у Польщу імпортовано лише 1 млн тонн зерна з України, що з огляду на польське виробництво зерна на рівні 35,2 млн тонн "не може бути чинником, який значно впливає на падіння ціни".
Не підтверджуються і побоювання фермерів, що частина українського зерна потрапляє до Польщі через Литву, оскільки його імпорт з цієї країни за останні роки систематично падає: з 90 тонн у 2017 році до 24,9 тонн у 2023 році.
Водночас автори дослідження звертають увагу на те, чи не призведе повне ембарго на продукти з України до відповідної реакції з боку української влади і, як наслідок, до втрати ринків збуту тваринницької продукції, в тому числі молочної, м'ясної, напівфабрикатів. У такому випадку також треба брати до уваги наслідки порушення Польщею міжнародних договорів, торговельної політики ЄС з третіми країнами та правил СОТ.
Нагадаємо, що Туск відчайдушно намагається придушити масові протести фермерів своєї країни, які загрожують похитнути його крихку правлячу коаліцію. Вимоги протестувальників зосереджені на обмеженні українського імпорту. Макрон зіткнувся з подібними заворушеннями, що змусило його звернутися до Брюсселя з проханням послабити тиск на вітчизняних виробників.