П'яти областям України загрожує втрата доходів, зростання бідності та нерівності через зміни клімату — дослідження

Від змін клімату найбільше постраждають п'ять областей України: Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька. Таких висновків дійшов Світовий банк у дослідженні про вплив зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеного з ініціативи Мінекології.

«Найбільші втрати доходів домогосподарств та найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості сільськогосподарського виробництва прогнозується у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях», — йдеться у дослідженні.

У дослідженні розбиралися два переважні сценарії: RCP 4.5 і RCP 8.5. Вони передбачають глобальне підвищення температури до 2100 відповідно на 2,4°C (при боротьбі з викидами вуглецю) і на 4,3°C (без достатніх заходів такої боротьби).

Відповідно до RCP 8.5 дослідники вказують, що Україна втратить у врожайності ячменю, кукурудзи та соняшнику на 10-30% до рівня 2010 року у 2030-2050 рр.

Водночас, у звіті прогнозується зростання врожайності озимої пшениці на 20-40% до середини століття порівняно з базовим періодом 2010 року переважно у північній та північно-західній частині країни.

У звіті уточнюється, що непередбачуваність моделей опадів, особливо після 2050 року за сценарієм RCP 8.5, потребує приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні.

З іншого боку, експерти зазначають, що кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність в Україні на 20-40%, зокрема до 80% – для кукурудзи та до 40-80% – для соняшника. Згідно з дослідженням, щорічний зиск від підтримки оптимального водного балансу може становити $264-504 млн. Найбільші вигоди від раціонального управління водними ресурсами припадуть на кукурудзу як критично важливий експортний товар. Вони оцінюються у $92,7 млн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наступний рік буде одним із найспекотніших в історії спостережень – метеорологи

Нагадаємо, що цього року Україна посіла 58-е місце у Глобальному індексі продовольчої безпеки (GFSI) зі 113 країн, і хоча це на 3,2 бала вище в порівнянні з минулим роком, країна все ще залишається у хвості рейтингу серед європейських країн.