У вітчизняних геологів нарешті з’явився привід для оптимізму. Нинішнє керівництво Мінприроди не тільки вперше за стільки часу повністю погасило заборгованість із зарплати, а й серйозно взялося за наведення порядку у сфері пошуку і розвідки корисних копалин. Напевно, уперше за роки незалежності йшлося про впровадження сучасних технологій і великих закупівель імпортного обладнання для геологорозвідки.
Ми якось звикли вважати свою країну невичерпно багатою на природні копалини. При цьому мало хто замислюється над тим, яку колосальну працю, скільки знань і коштів докладають сьогодні українські геологи тільки для того, щоб підтримувати мінерально-сировинну базу економіки на рівні, достатньому для її нормального функціонування.
Проблеми економіки виробництва геологорозвідувальних робіт за роки незалежності України різко загострилися. Зміна принципів надрокористування призвела до структурної перебудови в системі геологорозвідувального виробництва, фінансування геологорозвідувальних робіт, системі замовлень на отримання геологічної інформації. Найбільш гостро в перші роки самостійного існування української економіки постали соціальні проблеми геологічної сфери, питання фінансового стану організацій, відпрацювання механізму надходження коштів на відтворення мінерально-сировинної бази та правильного їх використання. При цьому стан виробничих потужностей геологічних організацій не був актуальною проблемою. В умовах спаду виробництва розвідані родовища ресурсів достатньою мірою забезпечували зменшені виробничі потреби економіки. Не забезпечена належним чином замовленнями галузь геологорозвідки поступово зношувала виробничі потужності, які залишилися від Радянського Союзу, втрачала свій потенціал і занепадала.
Відставання геологорозвідувальних робіт в останні роки призвело до того, що багато видобувних підприємств і навіть галузі мінерально-сировинного комплексу країни мають труднощі із забезпеченням запасами. Навіть такі затребувані сучасною економікою виробництва, як нафто- і газовидобуток починають відчувати дефіцит у нових об’єктах і труднощі в отриманні продукції на вже діючих родовищах.
Не можна сказати, щоб попередні уряди цілком відсторонювалися від вирішення проблем галузі. Так, 14 червня 2000 р. з метою поліпшення забезпечення потреб країни в корисних копалинах, збереження та нарощування потенціалу геологічних підприємств було створено Національну акціонерну компанію «Надра України». До складу компанії увійшли 13 геологорозвідувальних та спеціалізованих підприємств. На сьогодні НАК «Надра України» є найбільш потужною, фаховою та кваліфікованою компанією, що реалізує інтереси держави і здійснює інвестиційні проекти в геологорозвідувальній галузі на території України. Створення компанії плідно позначилося на геологорозвідці і допомогло якщо не зупинити, то хоча б уповільнити процес відставання галузі. Проте фінансова криза і проблеми в керівництві країни призвели до того, що 2009 рік НАК «Надра України» завершила з чистим збитком 34,999 млн. грн. (за 2008 р. чистий прибуток компанії становив 0,267 млн. грн.). Статистична заборгованість з оплати праці в НАК «Надра України» на початок 2010 року досягла майже 10 млн. грн. Усерйоз постало питання про ліквідацію національної геологорозвідувальної компанії за підсумками 2010 року.
Тільки з приходом у Міністерство охорони навколишнього природного середовища нового керівництва вдалося стабілізувати ситуацію. Почалося системне погашення заборгованості із заробітної плати. На сьогодні міністр охорони навколишнього природного середовища Микола Злочевський цілком виключає можливість реорганізації або ліквідації національної акціонерної компанії: «Компанія буде працювати. Ніколи в житті не дозволю її ліквідувати. Банкам вони нічого не заборгували. Зарплату ми їм погасимо. То чого ж їх ліквідовувати?».
Микола Злочевський також повідомив, що найближчим часом планує відвідати Китай для проведення переговорів про закупівлю нового обладнання для переозброєння геологічної галузі. «Україна зацікавлена розвивати співробітництво з надійними іноземними партнерами, щоб розширити вітчизняний видобуток корисних копалин, на які багаті її надра, — пояснив міністр. — Але проблема в тому, що часто інвестори цікавляться родовищами, де вже здійснюється видобуток і куди держава вже інвестувала чималі суми в розвідку. Тобто тими, де інвестиційні ризики мінімальні. Таким чином інвестори намагаються компенсувати недоліки інвестиційного клімату в Україні. Тому завдання не тільки Мінприроди, а й усього уряду — поліпшити умови роботи для іноземних інвесторів, щоб вони не боялися вкладати кошти і розвивали свій бізнес в Україні».
Для виконання поставлених завдань Державна геологічна служба України за підтримки міністерства проводить переговори щодо підписання меморандуму про співробітництво в нафтогазовій сфері з компанією «ХунХуа-Україна», корпоративними правами якої володіє група компаній «ХунХуа», яка посідає провідне місце у світі з виготовлення бурового обладнання і перше місце в КНР з експортування комплектних бурових установок.
Значну підтримку галузі має надати також факт розблокування аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами країни. Ухвалено постанову Кабміну «Про затвердження Порядку видачі в 2010 році спеціальних дозволів на надрокористування» від 28.07.2010 р. №662. Цим документом визначено порядок видачі дозволів шляхом проведення аукціонів.
Наприкінці липня уряд затвердив склад міжвідомчої робочої групи, до якої увійшли представники різних міністерств і відомств: Мінприроди, Мінекономіки, Мінфіну, Мінпромполітики, Мінвуглепрому, Мінпаливенерго, Державної геологічної служби (ДГС). А 28 липня КМУ затвердив склад аукціонного комітету. Головою комітету призначено заступника міністра охорони навколишнього природного середовища Дмитра Мормуля. Його заступником став Микола Романов, котрий обіймає посаду першого заступника міністра природних ресурсів.
Крім успішного вирішення проблем геологів, новому керівництву Мінприроди за останні місяці вдалося вирішити й низку інших важливих завдань. Значного прогресу досягнуто в питанні вивезення та утилізації пестицидів та інших екологічно небезпечних речовин. На вивезення пестицидів, агрохімікатів і тари від них міністерство виділило понад 30 млн. грн. Ще 10 млн. грн. піде на вивезення «преміксу» — речовини, завезеної на територію України приватним підприємством «Озон» з Угорщини під виглядом сировини для гумової промисловості, а насправді суміші промислових відходів, шкідливих для життя та здоров’я людей і навколишнього середовища. До кінця 2010 р. від цих відходів планується повністю очистити Луганську, Донецьку, Запорізьку, Тернопільську, Хмельницьку, Волинську області та АР Крим. Від «преміксу» — Закарпатську область. Усі роботи на цей момент проводяться за рахунок бюджетних коштів (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища).
Цього тижня вже «затарено» 100 тонн «преміксів» для вивезення їх на утилізацію за кордон.
У період аномальної спеки цього літа при міністерстві було створено оперативний штаб з координації дій під час проведення заходів та для мінімізації можливих негативних наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних із пожежною небезпекою в 2010 році. Державна служба заповідної справи розробила на 2010 рік комплексний план гасіння пожеж. Було залучено сили МВС, МНС і Міноборони. На заклик Мінприроди відгукнувся ряд громадських організацій екологічного спрямування. Такі складні дії дали змогу зберегти природні комплекси.