Насправді невідомо, скільки є державного майна, що здається в оренду — заступник міністра

Ситуація з державним майном, яке здається в оренду, дуже сумна. Насправді досі ніхто не знає, скільки у держави взагалі у власності перебуває такої нерухомості. Не тільки майна, яке належить центральному апарату, а й майна комунальної власності чи державних підприємств.

Про це у інтерв'ю для DT.UA заявив Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. На його думку, різні органи повинні подавати у Фонд державного майна інформацію про об'єкти нерухомості, які перебувають у їх власності. ФДМУ у свою чергу має виставляти ці об'єкти на конкурси, які оголошуються лише у випадку, якщо на участь у них надійшло хоча б дві заявки.

"А вони здебільшого не надходять, бо щоб подати заявку, треба принаймні знати про конкурс. Якщо двох заявників не було, конкурс теж не відбувається, а об'єкт віддається в оренду за номінальною вартістю. Всю цю надскладну процедуру визначено Законом України "Про оренду державного майна". При цьому загального переліку нерухомості, яка теоретично може здаватися державою в оренду, не існує взагалі, - зазначає посадовець. - Колись, ще за часів Білоуса, ФДМУ викладав ненадовго, а потім прибрав із сайту базу даних договорів оренди. З цієї бази ми знаємо, що станом на квітень 2017 року в ФДМУ було підписано 19 тисяч договорів оренди на 7 мільйонів квадратних метрів нерухомості, а загальна балансова вартість цієї нерухомості становила 16,3 мільярда гривень. Прибуток від цієї оренди, чесно кажучи, навіть соромно називати, бо вона менша за обсяги комунальних платежів, сплачених по цих об'єктах".

Заступник міністра каже, що при цьому якість цієї інформації дуже низька. Так, є договори оренди ще від 90-х років минулого сторіччя, кількість помилок у базі була просто величезною. Крім цього, є велика кількість державного майна, яке не здається в оренду взагалі через відсутність коштів на оцінку, складність процедур, відсутність охочих цим займатися. Та навіть маючи таке бажання, доволі складно за чинною процедурою все організувати прозоро та швидко.

"Що з цим майном відбувається, ніхто не розуміє. До речі, як і з майном державних підприємств. Частково ці договори оренди проходять через ФДМУ, частково - ні. Чому? Невідомо. Часом ФДМУ, проти волі балансоутримувачів, договори оренди подовжує. На яких підставах? Теж незрозуміло. Взагалі, коли починаєш розбиратися у цьому питанні, хапаєшся за голову. Корупційні ризики - величезні. Хтось із кимось домовляється, кулуарно, непрозоро, незрозуміло чому, - говорить Нефьодов. - Мова навіть не про те, що бюджет щось там недоотримає. Проблема в тому, що ця ситуація дуже сильно збурює ринок. Створюються відверто неринкові умови роботи, і створює їх держава. Який сенс підприємцю платити ринкову ціну оренди за нерухомість, наприклад, на Хрещатику, якщо він може домовитися і за готівку сісти у приміщенні якогось державного органу? Це спотворює чесні умови ведення бізнесу. За нашими припущеннями, загалом об'єктів державної власності, які здаються або можуть здаватися в оренду, не 7, а 20–25 мільйонів квадратних метрів. Це цілі міста нерухомості. З якими ніхто нічого не робить узагалі, бо ці квадратні метри десь там через треті руки здаються суборендаторам".

На погляд урядовця, треба всі процеси передачі майна в оренду спрямувати через ProZorro.Продажі.

Докладніше про приватизацію та оренду держмайна читайте в статті Юлії Самаєвої "Максим Нефьодов: "Велика приватизація - це велика проблема"" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".