Критерії оцінки ризиковості торгових операцій економічно не обґрунтовані – розслідування бізнес-омбудсмена

Навряд можна вважати ризикоорієнтованим підхід податківців до реєстрації податкових накладних, якщо під категорію ризикових підпадають майже всі товарні групи.

Про це йдеться у нещодавно опублікованому звіті Ради бізнес-омбудсмена (СБВ). Звіт присвячено розслідуванню причин масового блокування податкових накладних платників ПДВ, що призводить до зупинок господарської діяльності багатьох підприємств.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бізнес-омбудсмен: майже половина сумлінних платників податків потрапила до розряду ризикових

Як повідомляється у звіті, у 2017 році в автоматичну систему моніторингу оцінки ризиків або СМКОР запровадили т.зв. критерій ризиковості операції – КРО1. Система почала блокувати податкові накладні, якщо на складі продавця оприбутковано понад 75% товарів із ознаками ризиковості. З 2019 року червона лінія змістилася до 50%. Кількість кодів ризикових товарів зросла з 64 у березні 2018-го до 173 – у жовтні 2021-го.

Переломним моментом став жовтень 2022 року, коли кабмін вирішив взагалі прибрати з КРО1 такий фактор, як залишки ризикових груп товарів на складі – їх не повинно бути взагалі. Рада бізнес-омбудсмена не знайшла економічного обґрунтування такого підходу. На думку СБО, протягом останніх 6 років роботи СМКОР рухалася від автоматичного до ручного режиму контролю з кульмінацією у жовтні 2022 року.

І не має значення, який у бізнесу відсоток ризикового податкового кредиту. Навіть якщо він менший за 10%, господарська діяльність бізнесу може бути заблокована.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Податківці вийшли за межі вимог щодо адміністрування ПДВ – розслідування

Понад 94% тих суб'єктів господарювання, які звернулися до судів через блокування податкових накладних, процеси виграли. Зокрема, у 2022 р. із 3607 справ цієї категорії, позовні заяви у 3406 справах були задоволені.

Однак оскільки включення до переліку ризикових тих чи інших факторів не може бути оскаржене, ефективність судових рішень є примарною, йдеться у звіті СБО.

11 грудня 2019 року постановою КМУ № 1165 було затверджено порядок призупинення реєстрації ПН. Протягом наступних років спостерігалася чітка тенденція до зростання кількості бізнесів, що потрапили під жорна СМКОР, та зростання заблокованих сум.

Апогеєм став кінець 2022 року, коли протягом одного лише 4 квартали з блокуваннями зіткнулися 65 188 суб'єктів господарської діяльності. Тоді працювало та подавало ПН на реєстрацію лише 161 550 платників, тобто було зупинено більш ніж на 40% активних платників ПДВ.

У звіті СБІ є і реверанс СБІ у бік уряду. Цитуємо: «Очевидно, розуміючи помилки, держава активізувала рух у правильному напрямку, запроваджуючи низку позитивних змін (як у грудні 2022 року так і вже у 2023 році). Також варто відзначити публічну готовність державних органів і до наступних кроків, багато хто повністю збігається з баченням СБО», – наголошується у звіті СБО, щоправда, без уточнення, про які саме зміни йдеться.

Як раніше повідомлялося, якщо з якихось причин податкова служба блокує вашу накладну з ПДВ, задепоновані гроші на суму податку теж блокуються замість того, щоб стати вашими оборотними коштами. І якщо заблоковано багато накладних, у вас залишиться дуже мало коштів на ведення бізнесу і з'явиться маса проблем. Причиною для блокування податкової накладної може стати все, що завгодно – немає чіткого алгоритму.

При цьому звертатися за допомогою Ради бізнес-омбудсмена можна і потрібно, і не тільки якщо у вас заблокували податкову. Допомога Ради безкоштовна, але ваша скарга має відповідати ряду критеріїв, щоб її прийняли. А саме:

• скарга має стосуватися взаємовідносин із держорганом: податковою, митницею, поліцією, державними регуляторами;
• скарга не повинна стосуватися спору, що розглядається судом, оскільки Рада є інструментом досудового врегулювання;
• конфлікт, що став причиною звернення, виник не раніше року тому;
  заявник вже використав доступні можливості адміністративного оскарження спору (якщо вони є).