Комітет приватних кредиторів України вважає, що Україна неправильно "інтерпретувала" вимоги МВФ до реструктуризації зовнішніх зобов'язань країни, а самі вимоги Фонду не є кращим рішенням для Києва.
Про це йдеться у листі комітету на заяву глави МВФ Крістін Лагард від 12 червня 2015 року.
"Вимоги МВФ до реструктуризації зовнішніх зобов'язань були інтерпретовані Україною як необхідність списання частини основної суми боргу, зниження купона і відстрочки погашення позик. У той же час такий підхід ускладнить повернення України на зовнішній ринок капіталу, підвищить їй вартість запозичення і в цілому посилить залежність країни від фінансування офіційних кредиторів", - повідомляється в документі.
Кредитори відзначають, що прогнози МВФ передбачають повернення країни на ринок капіталу та залучення $ 7 млрд в 2017-2020 роках "Разом з тим списання основної суми боргу, не кажучи вже про суверенний дефолт, скоротить і без того вузьку базу інвесторів, орієнтованих на Україну, і зробить неможливим вихід країни на борговий ринок не тільки в 2017 році, але і значно пізніше", - вважають кредитори.
Крім того, кредитори не згодні, що вимоги МВФ щодо успішності боргова операції України передбачають краще рішення для країни з вирішення поточної ситуації із зовнішніми зобов'язаннями.
"Вони (вимоги МВФ – ред.) передбачають три критерію для того, щоб угода вважалася успішною: економію на зовнішніх платежах з державним та гарантованим державою боргом, а також боргами суб'єктів держсектора на суму приблизно $ 15,3 млрд за період реалізації програми МВФ; забезпечення до 2020 року співвідношення державного боргу до ВВП на рівні не вище 71% ВВП, а також підтримання загальних потреб у фінансуванні державного бюджету за борговими операціями в середньому на рівні 10% ВВП (максимум 12% ВВП) у 2019-2025 рр. У той же час суттєве погіршення показників держборгу України в останні 18 місяців було обумовлено обвалом курсу національної валюти, а не збільшенням держвитрат", - зазначають кредитори.
Комітет визнає важливість ролі МВФ у прийнятті спільного рішення щодо реструктуризації зобов'язань України. Крім того, він поділяє думку про необхідність підтримки міжнародних резервів країни за рахунок обмеження виплат кредиторам в іноземній валюті, включаючи МВФ.
У зв'язку з цим комітет нагадав про своє другому реченні: "Комітет склав пропозицію, яка за рахунок поділу боргового тягаря країни передбачає економію майже $ 16 млрд за зовнішніми виплатами країни. При цьому погашення основної суми боргу приватним кредиторам почнеться не раніше 2019 року, тоді як МВФ отримає $ 4,4 млрд у період 2015-2018 рр. і всього $ 8,1 млрд до 2020 року", - йдеться в листі.
При цьому його автори відзначають, що пропозиція комітету по розподілу боргового тягаря не означає його перекладання, але передбачає рівне ставлення до всіх кредиторів.
У той же час кредитори не згодні з тим, що Україна продовжує наполягати на списання конкретних суверенних зобов'язань перед іноземними інвесторами, залишаючи осторонь квазісуверенні та інші форми позики в іноземній валюті.
" $ 70 млрд державного і гарантованого державою боргу тільки $ 19 млрд підлягають реструктуризації зі списанням основної суми боргу", - підкреслюється в документі.
Комітет також підтвердив очікувану зустріч з Мінфіном України і МВФ на наступному тижні у Вашингтоні. "Ми вважаємо життєво важливим зустрітися всім сторонам разом як можна швидше, щоб відкрито обговорити боргову операцію", - йдеться в повідомленні.
Як пише ZN.UA Юлія Самаєва у статті "Примус до дефолту", незважаючи на те, що наша влада натякає, що введення мораторію можливо, вводити його офіційний Київ не ризикне до того моменту, поки МВФ не дасть точно зрозуміти, як він ставиться до боргу в $ 3 млрд перед Росією.
З іншого боку, треба розуміти, що чим довше Мінфін продовжує платити, тим менше у нас можливостей "лякати" кредиторів призупиненням виплат.