Країни-учасниці Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) − Казахстан, Киргизстан, Білорусь і Вірменія – не підтримали ініціативу російського президента Володимира Путіна і не стали відмовлятися від зони вільної торгівлі з Україною, передає УНІАН.
"Протягом цього півроку повинні бути відпрацьовані правові механізми, які дозволяють національним урядам реалізовувати своє право, закладене в союзі, а саме: право на дії одностороннього національного рівня в рамках наднаціональний системи, коли є право на прийняття відповідних заходів, яким повинен відповідати ефективний механізм їх адміністрування", − зазначив голова колегії Євразійського економічного союзу Віктор Христенко після зустрічі президентів країн ЄАЕС в Москві 21 грудня.
За його словами, "протягом цього терміну буде вестися не тільки моніторинг над наслідками Угоди України і ЄС, але і вироблення інструментів як правового, так і техніко-технологічного характеру в тому, що стосується обміну інформацією".
Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко повідомив, що питання укладення Україною договору про вільну торгівлю з Евсросоюзом обговорювалося лідерами країн ЄАЕС.
"Ми прийняли рішення - протягом першого кварталу ряд питань ми вивчаємо і розглядаємо, як вчинити, насамперед, Казахстану і Білорусі, щоб підтримати нашу союзницьку Росію, той указ, який підписав президент РФ, і протягом півроку ми переходимо повністю на електронне декларування товарів, що будуть переміщуватися в рамках ЄАЕС. Ви знаєте, що з 1 січня 2016 року почне діяти угода про зону вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Складається серйозна ситуація щодо зони вільної торгівлі СНД. Не тільки в Росії, але і у всіх у нас є певні занепокоєння з цього приводу", − зазначив Лукашенко.
Президент висловив побоювання, що після повного відкриття українського ринку для європейських товарів продукція з України "хлине" у Білорусь.
"Ще більше у нас побоювання, що товар Євросоюзу з нульовим митом, потрапивши в Україну, якщо ми не захищаємося, по зоні вільної торгівлі СНД потрапляє на територію всього СНД", − висловив занепокоєння Лукашенко.
Напередодні президент Росії Володимир Путін скасував вільну торгівлю з Україною з 1 січня, підписавши указ про призупинення дії договору про ЗВТ з Україною. Указ набрав чинності з дня його підписання.
Згідно з російським законодавством, дію договору про ЗВТ може бути припинено главою держави потребують невідкладного вирішення випадках. В даному випадку президент зобов'язаний негайно проінформувати про своє рішення обидві палати парламенту і внести його в Держдуму.
Україна має намір оскаржити у Світовій організації торгівлі (СОТ) всі незаконні дії Росії, зазначали раніше в Кабміні.
Також, в зв'язку з введенням Росією ембарго на українські продукти, Кабмін просить Раду дозволити ввести відповідне ембарго на продукти з РФ.
За підрахунками глави уряду Арсенія Яценюка, втрати для українського експорту становитимуть $ 600 млн після введення російського ембарго. Російський експорт в Україну втратить вдвічі менше.
Раніше глава МЗС Павло Клімкін повідомляв, що на останніх тристоронніх переговорах щодо ЗВТ в Брюсселі 1 грудня РФ запропонувала Україні запровадити торговельні санкції проти ЄС, приєднатися до російського ембарго на західні продукти.