Китай витіснив Росію з Центральної Азії – FT

3 докладає зусиль до розвитку свого міжнародного економічного проекту під назвою "Шовковий шлях". Він обіцяє занепалим колишнім республікам СРСР з слабкими економіками десятки мільярдів інвестицій і зміни, які їм необхідні з огляду на падіння цін на сировину і глибоку рецесію в Росії.

Але збільшення залежності від Китаю в часи економічних проблем і невизначеності не популярне в країнах Центральної Азії. До того ж запуск регіональної інтеграції підштовхує Пекін до конфлікту з Москвою, яка лобіює в регіоні свій Євразійський союз.

Про це пише Financial Times, додаючи, що ставки зростають і для самого Китаю, оскільки нестабільний регіон дуже близький до таких охоплених війною країн, як Афганістан. І Пекіну все тяжче займатися лише економічними справами і не втручатися у проблеми безпеки.

"Це такий варіант безтурботної китайської імперії. Вона частина світу, в якому вона стає все більш важливим геополітичним гравцем. Не думаю, що китайська сторона дійсно розглядає такий свій розвиток в довгостроковій перспективі", - каже експерт Royal United Services Institute Раффаело Пантучі.

Два роки тому лідер КНР Си Цзиньпін, виступаючи в Астані, пригадував про стародавнього китайського першовідкривача Чжан Цяня, який в другому столітті до нашої ери відкрив для Пекіну Центральну Азію і доклав зусиль для побудови "Шовкового шляху".

"Стоячи тут і озираючись на ті часи в нашій історії, я майже чую дзвіночки на верблюдах караванів і запах диму в повітрі. Стародавній "Шовковий шлях" сьогодні став знову актуальним", - говорив тоді китайський лідер, називаючи при цьому Казахстан "країною чудес".

Інші ж порівнюють нинішні амбіції Китаю з іншим епізодом в історії, а саме з війною Російської імперії з Великобританією за вплив у світі в 19 столітті. Бажання Китаю посилити свій вплив на колишній республіки в Центральній Азії можуть дати початок новій "великій грі" між Пекіном, Москвою, можливо Іраном і Туреччиною. Західні країни теж мають інтереси в регіоні. Однак їхні війська залишили Афганістан, що свідчить про зменшення апетитів. А Росія не здатна фінансувати Центральну Азію, оскільки сама страждає від економічних проблем. Тож ця "велика гра", схоже, відбудеться за участі лише одного гравця.

За останні десять років Китай став головною економічною силою в регіоні. Багато урядів у Центральній Азії раді інвестиціям з Китаю, оскільки вбачають у цьому єдиний вихід уникнути подальшого занепаду і зберегти політичну стабільність. Обсяг торгівлі між КНР і Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном зріс з 1,8 мільярда доларів у 2000 році до 50 мільярдів у 2013 році. Про це свідчать дані МВФ. Це свідчить про те, що Китай фактично витіснив Росію з регіону і став найбільшим економічним гравцем в регіоні.

"Якщо подивитися на інвестиційні потреби регіону, то участь Китаю має вигляд щонайменше дуже важливої. Активність зростає в усіх секторах і ви не побачите там західного чи російського капіталу, який би міг замінити китайський", - каже економіст з питань ринку Центральної Азії ЄБРР Агріс Преіманіс.

В Казахстані китайські компанії володіють приблизно однією четвертою видобутку нафти. Таку ж частку має і уряд країни. В Туркменістані, який володіє четвертими найбільшими покладами газу в світі, Китай витіснив російських "Газпром", ставши головним покупцем туркменського газу. 61% експортованого "блакитного палива" Туркменістану припадає саме на КНР. Це стало можливим завдяки ГТС, яка запрацювала в 2009 році. Крім того, китайські компанії інвестують значні кошти в нафтопереробні і цементні заводи в Киргизстані і Таджикистані, а також в будівництво доріг і тунелів по всьому регіоні.

При цьому складно назвати суми інвестицій. Однак, наприклад, заступник міністра фінансів Таджикистану сказав Financial Times, що Пекін збирається вкласти в його країні 6 мільярдів доларів впродовж найближчих трьох років. І це дорівнює двом третинам від ВВП країни.

Таке економічне домінування означає, що тепер Китай, а не Росія, найважливіший покровитель Центральної Азії. Казахстан відправив свою валюту у "вільне плавання", що призвело до серйозної девальвації. Але перше, що уряд країни зробив, - це взявся заспокоювати Пекін.

"Куди казахський президент поїхав після ухвалення рішення щодо валюти? Де він першим ділом говорив про прихильність до всіх інвестиційних процесів? У Китаї", - наголошує керівник Національного банку Казахстану Каірат Келімбетов.

Найбідніша країна регіону Таджикистан, вичерпавши валютні резерви Центрального банку, підписала угоду про фінансову допомогу з Китайським народним банком на 500 мільйонів доларів. В цей же час, країни в регіоні звикли відчувати більший культурний вплив з боку Росії і Туреччини.

Таким чином, "Шовковий шлях" фактично стає формальним закріпленням Китаю в Центральній Азії. Тому Росія розглядає цей проект як загрозу для свого проекту Євразійського союзу, покликаного закріпити її "сферу впливу". В минулому Москва вже блокувала розвиток іншого китайського проекту в регіоні на чолі з Китаєм – "Шанхайської організації розвитку", до якої входять всі країни Центральної Азії окрім Туркменістану.

Однак в травні, Си Цзиньпін під час візиту в Москву підписав з російською стороною угоду про співпрацю "Євразійського союзу" з "Шовковим шляхом". Експерт московського Центру Карнегі Олександр Габуєв вважає, що ця угода стала результатом "дуже непростих і болісних переговорів" у Москві. За його словами, існує усна угода між КНР і Росією про те, що Китай зберігає за собою економічний вплив на Центральну Азію, а РФ далі займається безпекою регіону. В цей же час, генерал Народної армії КНР Лю Ячжоу назвав Центральну Азію "ласим шматком пирога для Китаю" в 2010 році. Тоді ці слова прозвучали як маніфест китайської експансіоністської політики в регіоні.

Китайські експерти вважають, що в перспективі збільшення економічного впливу КНР на пострадянські країни по-сусідству позбавляють Пекін можливості лишатися осторонь питань безпеки. У свою чергу генерал Лю визнає, що Китаю доведеться зайнятися безпекою Центральної Азії, але це не означає, що йому доведеться робити це військовими методами.

Раніше видання The Econimist вже писало про конфлікт інтересів Москви і Пекіну щодо впливу на Центральну Азію. Зокрема, йшлося про те, що відносини Росії з Китаєм нерівноправні і вимушені. Західні санкції за війну проти України надовго заморозили відносини Росії з США і ЄС, змусивши Кремль обійняти Китай настільки сильно, наскільки це можливо.

Але нині китайські військові технології пішли значно далі вперед, ніж застарілі російські. І КНР став серйозним конкурентом в продажу зброї для Росії, яка почала втрачати покупців.

Видання Wall Street Journal сьогодні писало, що Китай і Росія не зможуть створити антизахідну "вісь". Як вважає видання, напередодні параду Перемоги 9 травня китайські державні ЗМІ звели російського лідера Володимира Путіна на один "п'єдестал" з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Але не варто обманюватися: Путін і Цзіньпін є однодумцями-націоналістами, які протистоять Америці. Однак китайський лідер діє як старший партнер.

Раніше Financial Times писало, Росія спробує домогтися від інвестицій Китаю. Російський інвестиційний фонд та Російсько-китайський інвестиційний фонд, заснований в 2012 році зі статутним капіталом 2 мільярди доларів, збираються взяти на себе гарантії виплат боргів російських компаній, щоб переконати Китай більше вкладати в РФ.