Кіпрська конвенція: піар чи прорив?

Підписання нової угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром навряд чи можна вважати дуже великим сюрпризом. І не тільки тому, що зробити цей крок змушує нинішня, м’яко кажучи, непроста ситуація в економіці і з держбюджетом. Надто вже багато громадської уваги в останні місяці приділялося «кіпрській» проблематиці. Іноді складалося враження, що влада перед виборами цілеспрямовано готує потужну піар-акцію, яку спробує конвертувати в додаткові голоси електорату.

Та в результаті нову конвенцію було підписано лише 8 листопада, уже після парламентських виборів. Чому так сталося? Є кілька варіантів пояснень: або просто не встигли з тих чи інших причин; або Кіпр не захотів брати участі у політспектаклі (головування в ЄС до цього зобов’язало?); або тріумвірат Банкова-Інститутська-Грушевського просто не ризикнув надто вже дратувати в делікатний (виборчий) період дюжину впливових і найзаможніших однопартійців. А це означає, що стовідсоткової гарантії «народження» нового договору між Україною і Кіпром усе ж таки не було. Але результати виборів, виходить, її забезпечили.

У будь-якому разі складність/легкість ратифікації угоди в парламенті стане певним індикатором того, наскільки великою є піар-складова в договорі і яку реальну користь він може принести державі. Якщо принесе.

Оксамитова революція

Підписана Україною і Кіпром конвенція «Про уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленню стосовно податків на доходи» має замінити чинний договір між двома країнами 30-річної давності - ще зразка 1982 року («Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна»). Нагадаємо, що саме завдяки тій угоді невеликий острів у Середземному морі одержав в Україні реноме «пилососа», який активно висмоктує з вітчизняної економіки капітал (значна частина якого, щоправда, повертається потім в Україну, що робить Кіпр номінально найбільшим іноземним інвестором у нашій країні) і допомагає бізнесу мінімізувати податки.

Це стало можливим, з одного боку, завдяки дуже лояльним умовам оподаткування на Кіпрі. А з іншого - через безпрецедентно низьку у світовій практиці аналогічних угод ставку оподаткування (нульову) в Україні при виплаті дивідендів, роялті і відсоткових доходів вітчизняними підприємствами своїм кіпрським «мамам» та іншим «спорідненим» структурам. Новий договір дає можливість ДПСУ обкладати дивіденди за ставкою 5 і 15%, роялті - 5 і 10%, дохід від боргових вимог - 2%.

На думку експертів, нова угода досить лояльна до бізнесу з погляду рівнів податкових ставок. «У новій конвенції ставки податку на репатріацію з деяких позицій нижчі за передбачені модельною конвенцією ОЕСР та іншими підписаними Україною двосторонніми угодами, - зазначає юрист адвокатського об’єднання Arzinger Ігор Григор’єв. - Крім того, на відміну від стандарту ОЕСР, конвенція не передбачає оподаткування доходу від продажу кіпрськими компаніями акцій українських компаній навіть у тому разі, якщо вартість останніх формується за рахунок об’єктів нерухомості. У цій частині змін порівняно з положеннями чинної угоди не очікується».

Разом із тим для бізнесу новий договір України з Кіпром більш жорсткий, ніж, наприклад, той, який уклала з острівною республікою Росія. У російсько-кіпрському договорі відсотки і роялті при виплаті з Російської Федерації податками не обкладаються.

За оцінками уряду, зазначені зміни повинні забезпечити додаткові надходження до держбюджету на рівні близько 1 млрд. грн. на рік (усього лише? - Ред.). При цьому партнер податково-юридичного департаменту «Делойт» Андрій Серветник прогнозує, що держскарбниця може одержати і більше. «Однак необхідно зрозуміти, що сучасні технології міжнародного податкового планування залучають десятки юрисдикцій і пільгових податкових режимів, тому не можна виключати структурування певних угод через інші країни, де ставки податку за двосторонніми угодами України нижчі за ті, які передбачає нова конвенція», - доповнює фахівець.

Більшість експертів схиляються до того, що для виведення з України дивідендів бізнес активніше працюватиме через Нідерланди, відсоткових доходів - через Великобританію, роялті - через Австрію, Люксембург, Швейцарію (прийнятним тут залишається варіант і самого Кіпру).

Натомість керівник податково-юридичної практики Ernst&Young Володимир Котенко не виключає, що бізнес активніше застосовуватиме і внутрішні джерела мінімізації - ті ж інститути спільного інвестування або навіть «тіньові» схеми. При цьому експерт наголошує, що з податкової точки зору для багатьох представників бізнесу потенційне набрання чинності конвенцією не стане надто болісним. «Ті, хто ще кілька років тому всерйоз сприйняв загрозу скасування діючої угоди, до дати підписання нової реструктуризували свої операції, створивши в тому числі запасні структури в інших юрисдикціях або маючи план переходу до нових структур», - констатує експерт.

На думку керуючого партнера аудиторської фірми «Аксьонова і партнери» Олени Макєєвої, зволікання України з переглядом домовленостей із Кіпром про уникнення подвійного оподаткування (фактично з 2007 року, і це під тиском МВФ. - В.П.) зумовлене тим, що держава надавала можливість бізнесменам перевести свій бізнес в інші юрисдикції. «Останнім часом відчувається, що попиту на кіпрські компанії в Україні немає. Тому їх придбання та обслуговування є сьогодні доступним навіть для приватного підприємця. Ніякого ажіотажу навколо нової угоди немає», - переконує аудитор.

Додатковий час для адаптації бізнесу до нових реалій має забезпечити і те, що конвенція почне діяти з 1 січня фінансового року, що йде за роком набрання документом чинності. Враховуючи ж як мінімум технологічні труднощі із завершенням усіх формальних процедур між Україною і Кіпром, швидше за все, ратифікація договору відбудеться 2013-го (якщо відбудеться). Отже, документ може набрати чинності тільки з 1 січня 2014-го.

Не лише податками

Традиційно Кіпр приваблював український бізнес не тільки податковим режимом. Ця острівна республіка має ряд інших преференцій, які в комплексі роблять країну привабливою на тлі інших юрисдикцій навіть після підписання нової конвенції. До традиційних переваг Кіпру належать високий захист активів і інтересів власників бізнесу; англійська система права, що дозволяє досягати комфортних юридичних умов домовленостей між власниками бізнесу; непогано функціонуюча судова система; ліберальний валютний режим, що дозволяє безперешкодно інвестувати в інші іноземні юрисдикції; зручне проведення угод M&A і залучення позик на зовнішніх ринках; можливість одержати держгарантії в Україні на повернення «іноземних» інвестицій; забезпечення анонімності тощо.

Однак старший юрист МЮФ Integrites Ярослав Абрамов звертає увагу на те, що деякі дії кіпрської влади останнім часом знизили привабливість цієї країни для українських інвесторів. І це без урахування того, що з погляду адміністрування Кіпр є для бізнесу зовсім не дешевим варіантом на тлі інших країн. «Посилення уваги кіпрського уряду до правильності подачі звітності і сплати податків офшорами (і збільшення санкцій за порушення), грецька криза, посилення вимог з боку ЄС щодо прозорості, відповідна втрата іміджу «стовідсотково конфіденційної» держави - усе це знизило привабливість юрисдикції», - констатує юрист.

Посилити деякі мінуси може й нова угода між Кіпром та Україною, у тому числі в частині конфіденційності. «Якщо подальший розвиток подій піде за «російським» сценарієм, згодом ми можемо очікувати підписання протоколу до конвенції, в якій буде прописано чіткий механізм обміну інформацією між держорганами як відносно компаній і груп компаній, так і відносно конкретних трансакцій. Зважаючи на це, окремі представники українського бізнесу можуть всерйоз задуматися про реструктуризацію своїх груп і розміщення холдингових компаній в інших юрисдикціях», - вважає менеджер департаменту податкового і юридичного консультування KPMG в Україні Максим Завальний.

У свою чергу, радник юридичної фірми «Василь Кісіль і партнери» Іван Юрченко звертає увагу, що багатьом інвесторам давно не подобалася «офшорна» слава Кіпру (хоча, до слова, ця держава не є класичним офшором). «Тепер будуть додаткові стимули розглянути інші більш репутаційні юрисдикції», - констатує експерт.

Про ратифікаційні перспективи і не тільки

Чи може нова конвенція про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром повторити, наприклад, долю аналогічної угоди України з Люксембургом, яка була підписана ще 1997 року, але так і не ратифікована? «Єдиною перешкодою для ратифікації може стати опір великого бізнесу. З іншого боку, блискавичне підписання нового тексту свідчить про наявність у влади чіткої орієнтації на впровадження нового документа. Особливо логічно поява нової конвенції з такою швидкістю виглядає у світлі оголошених результатів парламентської кампанії. Гадаю, підтримка з боку народних депутатів документа гарантована», - розмірковує Я.Абрамов.

Чи варто в цьому контексті очікувати «підніжки» від кіпріотів? За даними І.Юрченка, острівна республіка може ратифікувати угоду ще цього місяця. Але І.Григор’єв не виключає затримки з боку Кіпру, «який, по суті, нічого не виграє від підписання нової конвенції». Щоправда, за такого сценарію, звертає увагу В.Котенко, в України залишається інструмент скасування діючої угоди, який цим же договором передбачений - одностороннє припинення (денонсація) за шість місяців до закінчення календарного року.

На думку голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, Україні доцільно було б активізувати переговори з іншими країнами щодо перекриття каналів відпливу капіталу і запобігання оптимізації оподаткування, у тому числі з тими, в які може «мігрувати» український бізнес після набрання чинності конвенцією з Кіпром. «Норми тих угод, які діють між Україною і, зокрема, Нідерландами, Великобританією, Швейцарією, уже застаріли і також потребують приведення до вимог сучасності», - переконаний фахівець.

Серед логічних переговірних «цілей» для українського уряду експерти називають також країни Балтії, зокрема, Латвію, яка нещодавно оголосила про практичне обнуління податків за 2013 рік.

Разом з тим керівник податково-юридичної практики «PwС Україна» Рон Барден зазначає, що переговори України з керівництвом інших країн тривають. Але досягнення відповідних домовленостей, наприклад з традиційними податковими гаванями, фахівець вважає малоймовірним. Однак, за даними Р.Бардена, найближчим часом може відбутися остаточне оформлення і ухвалення конвенцій із Люксембургом та Ірландією. «Багато потенційних інвесторів (інвестфонди та IT-компанії) використовують саме ці юрисдикції для структурування угод», - уточнює представник PwС.

За словами ж старшого юриста юридичної групи LCF Олени Волянської, сприяти запобіганню виведенню капіталу за кордон має законопроект про регулювання трансфертного ціноутворення, який нині розробляє податкова. Правознавець також зазначає, що конвенція з Кіпром оперує поняттям «особливі відносини», яке, по суті, близьке до українського терміна «звичайна ціна». «Норми конвенції покликані не допустити недоїмки податкових платежів унаслідок занижених цін або встановлених особливих умов виплат», - уточнює О.Волянська.

Безумовно, державі слід і надалі боротися зі зловживаннями в сфері податкового планування господарюючих суб’єктів, як це робиться в інших країнах. І очевидно, що підписанням нової угоди з Кіпром або якоюсь іншою юрисдикцією з пільговою системою оподаткування тут не обійтися - існує очевидна необхідність подальшого вдосконалення вітчизняного податкового законодавства. Але як видається, ще ефективнішим способом запобігання відпливу капіталу за кордон було б поліпшення інвестиційної привабливості України і підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Батіг батогом, а пряники бізнесу теж не завадили б.