Кількість касових апаратів практично не змінилася: як українські ФОПи готуються до змін з 1 січня

Попри зростання майже вдвічі кількості програмних реєстраторiв розрахункових операцій (ПРРО), використання яких для фізичних осіб - підприємців буде обов'язковим з 1 січня 2022 року, зростання відбулося переважно за рахунок "кас у смартфонах", а кількість звичайних касових апаратів практично змінилася. Про це повідомляє Опендатабот, платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані Державної податкової служби.

Так, кількість програмних реєстраторiв розрахункових операцій (ПРРО) з початку року зросла в Україні вдвічі — з 67,6 тис. до 143,6 тис. При цьому чисельність звичайних касових апаратів — близько 300 тис. — за той самий період практично не змінилася: +1,34%.

“Для малого та середнього бізнесу програмні реєстратори — це більш простий спосіб відповідати законодавчим вимогам. Класичні РРО — кнопкові касові апарати або фіскальні принтери — вимагають значних інвестицій. Один пристрій коштує від 4000 до 20000 грн, а обслуговування — 200-300 грн на місяць. Програмне РРО з такими ж функціями коштуватиме усього 100-200 грн на місяць", - коментують показники в Опендатабот.

Водночас частина підприємців все ще сподівається, що до закону внесуть зміни, продовжать тестовий період чи фіскалізація їх взагалі не торкнеться, зазначає співзасновник компанії з автоматизації закладів Poster Родіон Єрошек.

"Друга частина — буде, як завжди, підключатися в останній момент. Швидше за все, ми побачимо масові реєстрації програмних реєстраторів у грудні-січні”, — зазначив Єрошек.

За даними Опендатабот, на сьогодні відповідно до кількості "кас у смартфонах" збільшився й відсоток електронних чеків у загальній кількості транзакцій. Ще у січні таких чеків було 5%, а вже за три квартали їх доля зросла до 10%.

Водночас більша частина нефіскалізованого малого бізнесу у сфері HoReCa — включаючи маленькі кав'ярні та фастфуд на виніс — досі ведуть облік продажів у Excel або "на папірці".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні спростили реєстрацію касових апаратів

Нагадаємо, з 1 січня 2022 року ФОПи 2-4 груп, які працюють на єдиному податку, почнуть фіксувати свої розрахункові операції в обов'язковому порядку. Вважається, що так контролюючі органи зможуть виявити великі компанії, які діють під маскою ФОПів для уникнення податків. Від фіскалізації буде вигравати і держава, і споживач, який без чека не може за необхідності навіть довести факт покупки.

З одного боку, це має допомогти вивести із сутінок великий бізнес, що причаївся під маскою малих підприємців, але з іншого — це додаткові витрати на придбання касових апаратів (РРО) чи, як бюджетна альтернатива, ПРРО — “каса у смартфоні”.

Можливість застосовувати звичайний смартфон у якості касового апарату українські підприємці отримали у 2020 році. Насправді фіскалізація ФОПів — тобто обов'язкова фіксація розрахункових операцій між підприємцем та клієнтом через реєстратор розрахункових операцій (РРО) — передбачалася ще законом 2014-го року. Але технічне втілення розтяглося на довгий період, і лише тепер знайшовся спосіб вести звітність, не зобов'язуючи підприємців купувати дорогі касові апарати.

Раніше повідомлялося, що Державна фіскальна служба включила до держреєстру реєстраторів розрахункових операцій (РРО) вісім експериментальних програм, які можуть допомогти замінити традиційні касові апарати і використовувати замість їх смартфони і планшети.

У ситуації із запровадженням РРО держава хоче більше контролю, споживач наполягає на фіскальному чеку, а спрощенці категорично проти будь-якої фіскалізації. Читайте про це в статті Сергія Следзя “Фіскальне рівняння для Гетманцева” на ZN.UA.