Історія Ахметова в Україні може скінчитись: Конституційний суд реанімував справу про незаконність приватизації Укррудпрому

Поділитися
Історія Ахметова в Україні може скінчитись: Конституційний суд реанімував справу про незаконність приватизації Укррудпрому © depositphotos/scanrail
«Щелепи відпали!», - так прокоментував подію міністр юстиції Малюська. Проте, таким розвитком подій може бути задоволений Ігор Коломойський.

Конституційний суд несподівано повернувся до розгляду справи щодо можливо незаконної приватизації «Укррудпрому». Як повідомляють «Наші гроші», про це заявив Міністр юстиції Денис Малюська під час презентації дослідження Центру економічної стратегії щодо олігархізації економіки України.

Як розповів Малюська, для нього реанімація справи була повною несподіванкою. Зокрема, 10 листопада Конституційний суд перейшов до закритого розгляду справи щодо приватизації «Укррудпрому».

«Щелепи відпали!», - зазначив міністр, коментуючи подію.

Запрошення на судовий розгляд зайшло в Мін'юст напередодні засідання. Тому зараз міністерство готує додаткові матеріали.

«Але Конституційний суд перейшов у закритий розгляд, тому тепер рішення може бути коли завгодно – хоч сьогодні. Це питання пошуку голосів всередині суду», – сказав міністр юстиції.

Якщо ж Конституційний суд вирішить, відповідно до подання, що приватизація «Укррудпрому» була незаконною, це означатиме, що Рінат Ахметов втратить перлину з фундаменту своєї імперії – гірничо-збагачувальні комбінати.

«Очевидно, що справу в КС реанімували не тому, що якийсь суддя йшов по коридору, зачепився за теку на підлозі й вирішив прибрати її, щоб не заважала. Це рішення справді державної ваги», - пише видання.

«Якщо Конституційний суд таки набере більшість для рішення про неконституційність приватизації «Укррудпрому» за часів Кучми, то це дасть можливість відібрати ті пакети акцій та виставити їх на повторну приватизацію. Або можна залишити комбінати у власності держави для генерації потоків під управлінням Фонду держмайна під керівництвом Умерова», - йдеться в публікації.

Видання нагадує, що Ахметов вже здав державі свою телевізійну ліцензію. Його колишні медійники під брендом «Ми - Україна» вже зайняли місце у телемарафоні, мають якесь нове фінансування невідомого походження і повністю толерують Офіс президента у своїх ефірах. А мільярди «Метінвесту» знаходяться в руках голландської материнської компанії.

«Тому Ахметова з Україною поєднує вже набагато менше, ніж рік тому. І якщо ще й СБУ натисне на якусь зраду – історія Ахметова в Україні може скінчитись», - пишуть «Наші гроші».

Йдеться про основний генератор кешу Ахметова. ГЗК добувають дуже дешеву руду, яку українська держава ніколи не обкладала дорогою рентою. Більше того, державна «Укрзалізниця» завжди дозволяла перевозити руду дешевше ніж будь-які інші вантажі. Відтак виходило, що Ахметов саме коштом державних пільг направляв руду на свої металургійні комбінати й експортував її з набагато більшою маржею, ніж його світові конкуренти. Ну і був в плюсах, бо ті активи йому задешево дістались. Достатньо сказати, що приватизація однієї «Криворіжсталі» принесла державному бюджету більше, ніж продаж усіх(!) інших заводів за всю(!) історію незалежної України.

До вторгнення «Метінвест» генерував Ахметову неймовірні гроші. За першу половину 2021 року материнська компанія «Metinvest B.V.» отримала $2,77 мільярда чистого прибутку. На цьому фоні доходи енергетиків ДТЕК – це жалюгідні копійки.

Держава часів Зеленського ще торік почала наступ на рудний бізнес Ахметова.  «Укрзалізниця» почала підіймати тарифи, були проведені зміни в закон про ренту. Однак великого ефекту від того відчути не встигли через вторгнення Росії на початку 2022 року. Після цього «Метінвест» зупинив рудні комбінати через обстріли та неможливість експортувати руду з України через порти. Генератор кешу фактично припинив роботу.

Нагадаємо, за часів Кучми був прийнятий спеціальний закон, який дозволив продати пакети акцій десятка гірничодобувних підприємств у Кривому Розі та на Донеччині й в Криму. Тоді ходили легенди про посланців олігарха з валізами кешу прямо у сесійній залі парламенту, які збирали й таки назбирали голоси під той закон. У 2004 році майже все це без конкуренції забрав Ахметов.

У 2018 році півсотні нардепів зробили подання до Конституційного суду щодо законності тої приватизації. Але відлуння Майдану вже не гуляло коридорами Банкової, і у 2019 суд повідомив про закриття справи.

У серпні 2020 року нардеп Бужанський, якого видання назтває «чутливим до побажань Коломойського», направив до суду ще одне подання 45 нардепів. Але про нього нічого не було чутно понад два роки, поки хтось не реанімував цей підкоп під активи Ахметова.

Нагадаємо також, що у 2015 році олігарх Ігор Коломойський без купюр розповідав народним депутатам про домовленості з Леонідом Кучмою і Віктором Пінчуком, називав суми хабарів і наполягав на необхідності перегляду результатів приватизації колишнього держхолдингу "Укррудпром", стверджуючи про її незаконність.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі