Конституційний суд відмовився розглядати справу "Укррудпрому"

Конституційний суд ухвалив рішення про закриття провадження у справі щодо відповідності Конституції окремих положень Закону "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром". Ця справа розглядалась за конституційним поданням 54 народних депутатів, які звернулись до КС ще у квітні 2018 р.

Підставою для закриття справи Конституційний суд визнав неналежність до повноважень КС розгляду питань, порушених у конституційному поданні, оскільки оскаржуваний Закон ще у 2006 р. вичерпав свою дію, а тому не може розглядатися на предмет відповідності Конституції. Про це свідчить, зокрема, той факт, що компанія "Укррудпром" була ліквідована і припинила своє існування також у 2006 р.

Таким рішенням КС підтвердив свою попередню практику в частині непідвідомчості йому нормативно-правових актів, які вичерпали свою дію. Зокрема, таку ж позицію КС висловив у 2007 р. стосовно Закону про особливості приватизації Маріупольського комбінату імені Ілліча, який на момент звернення до КС був повністю реалізований.

Виходячи з вказаної юридичної позиції, КС мав взагалі не розпочинати конституційне провадження стосовно перевірки на конституційність Закону "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" - він мав відмовити у відкритті конституційного провадження відразу після надходження вказаного конституційного подання до КС.

Розгляд цієї справи мав негативний суспільний резонанс - вона фігурувала серед тих справ, з якими тодішній голова КС Станіслав Шевчук здійснював відверті маніпуляції. Про це у своєму зверненні до колег у березні ц.р. стверджували судді КС М.Мельник, С.Сас та І.Сліденко. Фактично вони звинуватили С.Шевчука у службових зловживаннях та порушенні встановленої законом процедури щодо розгляду цієї справи, які вказували на особисту його зацікавленість у її вирішені. На підтвердження вони навели хронологію та фактаж щодо розгляду цієї справи.

Так, у зверненні цих суддів йшлося про те, конституційне подання 54 народних депутатів щодо Закону про особливості приватизації "Укррудпрому" надійшло до Суду 11 квітня 2018 р., а 12 квітня 2018 р. суддею-доповідачем у справі за цим поданням було визначено С.Шевчука. 24 квітня 2018 р. він як суддя-доповідач звернувся до Великої палати з клопотанням про подовження визначеного законом місячного строку для постановлення колегією суддів ухвали про відкриття конституційного провадження у справі чи відмову у відкритті конституційного провадження у справі. 26 квітня 2018 р. Велика палата подовжила строк постановлення колегією судів відповідної ухвали. 31 травня 2018 р. Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі.

Відповідно до Закону (стаття 37), якщо колегія суддів постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження, то остаточне рішення про відкриття конституційного провадження приймає Велика палата. При цьому голова Суду у двотижневий строк має скликати засідання Великої палати для вирішення цього питання (§ 52 Регламенту).

За твердженням суддів КС М. Мельника, С. Саса та І.Сліденка, С.Шевчук як голова Суду упродовж трьох місяців не включав до порядку денного засідання Великої палати питання про відкриття конституційного провадження у цій справі. Зробив він це лише після того, як 24 вересня 2018 р. до нього письмово звернувся секретар Другої колегії суддів Першого сенату щодо включення цього питання до порядку денного засідань Великої палати, виходячи з необхідності виконання вимог вказаних нормативних приписів та з метою недопущення ситуації, за якої може скластися враження щодо якоїсь особистої заінтересованості С.Шевчука у цій справі.

11 жовтня 2018 р. Велика палата постановила ухвалу про відкриття конституційного провадження у цій справі. Проект ухвали про форму розгляду цієї справи С.Шевчук як суддя-доповідач підготував лише через півтора місяця (була постановлена Великою палатою 22 листопада 2018 р.).

Упродовж наступних трьох місяців С.Шевчук як голова Суду не включав цю справу до порядку денного засідань Великої палати - питання про початок її розгляду було включено до порядку денного засідань Суду лише на 26 лютого 2019 р.

На підставі цього, судді КС М.Мельник, С.Сас та І. Сліденко зробили висновок, що такий перебіг розгляду цієї справи, а також деякі інші обставини можуть вказувати на особисту зацікавленість С.Шевчука у її вирішенні.

Нагадаємо, що 14 травня 2019 р. КС звільнив С.Шевчука з посади судді за вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе та систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді КС, яке виявилося у виданні незаконних розпоряджень, політизації діяльності КС, ігноруванні прав суддів, порушенні конституційних гарантій незалежності суддів, неправомірне втручання у діяльність КС та його суддів.