«Гроші до зарплати»: хто в Україні заробляє на мікрокредитах

В Україні стрімко зростає мікрофінансове кредитування: за першу половину 2021 року видано понад 7 мільйонів «швидких» кредитів на 31,6 млрд грн – це на 43% більше, ніж у першій половині 2020 року.

Якщо у 2016-2017 роках на ринку було 20-25 активних мікрофінансових організацій, то зараз - близько 60, кажуть у Moneyveo - компанії з мікрокредитування, яка цього року має найбільший дохід в Україні (1,6 млрд).

Кому належать найбагатші компанії з мікрокредитування, дослідив Forbes.

Найприбутковіші МФО в Україні:

• найбільше – 156,1 млн грн прибутку – за перші шість місяців 2021 року заробила компанія «Споживчий центр» (бренд «ШвидкоГроші»), яка належить екстопменеджеру СКМ Аміру Айсаутову та родині Андрія Кисельова, власнику компанії-експортера металобрухту «УкрМет» та екснардепу від ОПЗЖ;
• далі йде компанія «Авентус Україна» (Credit plus, власник – литовський мікрофінансовий холдинг Aventus Group) – 135,8 млн грн;
• третя за прибутком – ще одна компанія в орбіті Кисельова та Айсаутова – «УкрКредитФінанс» (бренди Credit Kasa та «На Всі») – 67,3 млн грн.

Найприбутковіші групи МФО в Україні:

• у Сергія Тігіпка (до неї входять бренди «Кредит Маркет», Credit Lite та MyCredit, остання – спільно з родиною екснардепа Володимира Кацуби);
• власника мережі ломбардів «Благо» Родіона Бутко (бренди Miloan, Cashpoint та FinX);
• грузинського фінансиста Раті Тчелідзе (CCLoan та MisterCash);
• ізраїльтян Меги Беніш і Бориса Хендельмана - AlexCredit;
• литовця Айгарса Кейсефелдса (Dinero, Swizo, «Укрссуда»).

У 2021 році українці отримують в середньому 1,2 млн мікропозик на місяць, або на 22% більше, ніж 2019-го. За підрахунками НБУ, у першій половині 2021 року у 88% випадків українські позичальники оформляли кредити онлайн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Банки України зменшили проблемні кредити до рівня 2017 року

Розвиток мікрокредитування в Україні

У січні 2021 року набув чинності закон щодо мікрокредитів, згідно з яким сума штрафу та пені не може вдвічі перевищувати розмір взятого кредиту, якщо він більше мінімальної зарплати (6 тис. грн). Для менших кредитів ця сума не має перевищувати 50% кредиту. Також кредиторів зобов’язали вказувати у договорах і рекламі реальну річну відсоткову ставку позики, порядок повернення кредиту, інформацію про наслідки прострочення. Кредиторам заборонили змінювати відсоткову ставку у разі прострочення платежу, застосовувати одночасно і пеню, і штраф або обмежувати право споживача на дострокове повернення кредиту.

Незважаючи на такі механізми захисту, «мікрокредитори» все одно знаходять способи нажитися на вразливих клієнтах. Як захистити себе від хитрощів кредиторів, читайте у статті Юлії Самаєвої «Мікрокредити і макрокидалово».