«Газпром» заднім числом оголосив про форс-мажор — реакція європейців

Російський «Газпром» оголосив про форс-мажорні обставини щодо кількох європейських покупців природного газу, що може означати, що він має намір обмежити поставки, посилюючи контроль Росії над енергетикою регіону. Про це пише видання Bloomberg.

У листі російського державного газового монополіста від 14 липня йдеться про оголошення форс-мажорних обставин у поставках за останній місяць. Кінцевої дати цих непереборних обставин, як стверджують джерела видання, не зазначено.

Серед компаній, які отримали повідомлення «Газпрому» — німецькі комунальні компанії Uniper SE і RWE AG .

Упродовж останнього місяця «Газпром» постачав менше газу, ніж замовляли клієнти, при цьому компанія посилалася на проблеми з турбінами на своєму магістральному трубопроводі до Європи, який закінчується в Німеччині. Потоки через Україну також скоротилися, оскільки один із двох основних пунктів пропуску на кордоні з Росією було закрито через війну.

«Це схоже на сигнал, що низькі поставки можуть тривати довше, ніж в період планового технічного обслуговування», — прокоментував ситуацію Тревор Сікорскі, керівник відділу природного газу, вугілля та вуглецю в Energy Aspects Ltd.

Компанії зазвичай оголошують форс-мажор, коли непередбачена подія, як-от пожежа чи стихійне лихо, заважає їм виконувати контракти. Запуск юридичної причини заднім числом є «м'яко кажучи незвичним», сказав Сікорський, додавши, що він очікує, що європейські покупці оскаржуватимуть повідомлення та вимагатимуть компенсації.

Експорт російського газу до Європи через Україну почав скорочуватися в травні, коли один із основних пунктів в’їзду був закритий для забезпечення безпеки після того, як війська РФ вторглися в Україну. Минулого місяця поставки були ще більш обмежені, при цьому «Газпром» посилався на технічні проблеми з газовими турбінами, одна з яких перебувала в Канаді після ремонту і потрапила під снкції.

«Хоча Канада заявила, що передасть турбіну, цей крок газового монополіста може свідчити про те, що шансів повернути турбіну до 21 липня, коли газопровід Nord Stream має знову запрацювати, немає», — коментує Джонатан Стерн, співробітник Оксфордського інституту Енергетичних досліджень.

«Можливо також, що російський уряд посилює тиск на Європу і використовує цю технічну ситуацію як привід для того, щоб не відновлювати потоки», — сказав Стерн.

«Газпром» не розголошує умови своїх контрактів, однак більшість його довгострокових угод у Європі зазвичай мають мінімальні та максимальні обсяги, які він зобов'язаний постачати — на місяць, на квартал і на рік  і більше. Європейські ціни на газ у понеділок незначно змінилися.

Можливо «Газпрому» знадобився час, щоб оголосити форс-мажорні обставини, оскільки йому довелося спочатку скоротити поставки згідно з наказом Кремля, а потім спробувати знайти спосіб уберегти компанію від відповідальності, припускає Тьєррі Брос, професор Паризького політичного інституту.

Повне припинення поставок російського газу потенційно може скоротити валовий внутрішній продукт Європейського Союзу на 1,5%, якщо наступна зима буде холодною і регіон не вдасться до превентивних заходів для економії енергії, попередила Єврокомісія в проєкті документа ЄС. Вплив на ВВП може становити від 0,6% до 1%, якщо зима не буде надто холодною.

Нещодавно «Газпром» заявляв, що не може гарантувати належне функціонування газопроводу «Північний потік-1» і не знає, чи буде «критично важливий» турбінний двигун повернений з ремонту в Канаді.

Згодом Росія заявила, що не може забрати турбіну «через брак документів».

Водночас,  Євросоюз підписав угоду про подвоєння імпорту природного газу з Азербайджану.

За новою газовою «турбоатакою» Кремля стоять наміри не лише реанімувати штучною кризовою ситуацією «Північний потік-2», а й внести додаткові турбулентності в малодушну Європу, яка вже втомилася від «чужої війни», остаточно «орбанізувати» Макрона і посварити Шольца з Габеком Бербок, чим сприятиме урядовій кризі в Німеччині, не допустити ухвалення рішення в ЄС про сьомий пакет санкцій з газовим ембарго. І не тільки. Детальніше читайте у статті Михайла Гончара та Дениса Вінського «ТурбоАтака «Газпрому»: чим вона загрожує Європі та Україні».