"Газова" війна проти України добігає кінця

"Газова" війна, розв'язана Росією проти України взимку 2005-2006 років, добігає кінця. Про це у своїй статті для DT.UA пише Сергій Корсунський.

"Маніакальний план Кремля в будь що позбавити Україну головного інструменту тиску на Москву і, одночасно, звести до мінімуму найважливіший аспект зацікавленності ЄС у розвитку відносин з Україною – співпрацю у транзиті газу, - близький до успіху, як ніколи раніше. Спочатку "Блакитний потік", "Північний", тепер – "Північний потік-2" і "Турецький потік" - крок за кроком протягом 15 років Росія рухалася до поставленої мети", - вважає експерт.

При цьому зовнішня політика багатьох держав не сприяє закінчення "газової" війни на користь України. Зокрема, відсутня позиція США в цьому питанні.

"Активізація енергетичних інструментів просування інтересів Росії в Європі відбувається на тлі відсутності в цих процесах чітко окресленої позиції США, як це було протягом попередніх восьми років. У оновленому Держдепартаменті США поки не знайшли заміну спеціальному посланника і координатору з міжнародних енергетичних питань, керівнику Бюро енергетичних ресурсів Держдепартаменту А. Гохштейну (а сам він пішов у приватний сектор і тепер дивиться на світ досить прагматично керівника), і залишається загадкою, яку саме позицію займе Вашингтон з урахуванням проголошеного Д. Трампом гасла "Америка насамперед", - підкреслює Корсунський.

Майбутні вибори в Німеччині змушують Меркель бути "обережного".

"Виборча кампанія в Німеччині зв'язує руки А. Меркель, оскільки значна частина капітанів німецького бізнесу вже давно висловлює невдоволення у зв'язку з втратами внаслідок режиму антиросійських санкцій", - констатує експерт.

Події останніх тижнів свідчать про те, що російська сторона в "газовій" війні поки виграє.

"На думку американських експертів, які зібралися минулого тижня в Стамбулі на 8-й саміт з питань енергетики Атлантичної ради США, і" Північний потік-2 ", і перша нитка" Турецького потоку "будуть побудовані, а Україна втратить більше 2 млрд доларів доходів від транзиту. З їхньої точки зору, справа навіть не в тому, що зусиль "Нафтогазу" і уряду було недостатньо, щоб зупинити ці проекти, а в тому, що "Газпром" практично по всіх спірних питаннях пішов назустріч Єврокомісії в антимонопольному розслідуванні, а також пообіцяв ЄС і Туреччині вставити такі ставки транспортування газу в Європу, які будуть нижчі за українські ", - резюмує автор.

"Симпатії до нашої країні все ще сильні і в ЄС, і за океаном - надто серйозну небезпеку для західних демократій стала представляти агресивна політика Москви. Однак, як зауважив А. Гохштейн на конференції в Стамбулі, газ тече туди, де є гроші за нього заплатити, і відповідним чином розвивається інфраструктура", - додав Корсунський.

Детальніше про "газову" війну проти України читайте у статті Сергія Корсунського "Потоки", які НЕ ми вибираємо".

Також читайте статтю Сергія Корсунського "Як зупинити "Північний потік-2": політика проти економіки".

Про зволікання уряду у деяких питаннях читайте у матеріалі Алли Єрьоменко "Амос Гохштейн: "Уряди, як і люди, починають діяти, коли їх лякає рахунок".