Канцлер ФРН Олаф Шольц та прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес обговорять питання щодо будівництва газопроводу для транспортування алжирського газу до Європи. Обговорення проходитиме в іспанському місті Ла-Корунья 5 жовтня,повідомляє DW.
По суті, йтиметься про енергетичну незалежність усього Євросоюзу — проблему, яку доводиться вирішувати у зв'язку з війною Росії проти України та постійним ризиком припинення постачання російського газу.
Зокрема, на зустрічі обговорюватиметься будівництво газопроводу Midcat, яким алжирський газ міг би надходити до Центральної Європи через Іспанію та Францію.
Однак цей проект має супротивників. Тож на порядку денному зустрічі стоїть і питання, як переконати їх у необхідності будівництва нового газопроводу.
Алжир є основним експортером газу до Іспанії, розповів професор DW Мадридського університету Хуліан Серрано. За його словами, газ поставляється по діючому вже 11 років газопроводу під назвою Medgas. Його потужність - 8 млрд кубометрів на рік.
Труба прокладена від гігантського родовища Хассі-Рмель, розташованого в алжирській Сахарі. Наземна ділянка довжиною 574 км. йде до порту Бені-Саф. Підводна частина - 210 км - проходить дном Середземного моря до іспанської Альмерії. Далі труба йде до провінції Жирона на північному сході Іспанії.
Новий проект - будівництво газопроводу Midcat - "щодо нескладного", вважає професор Серрано. Для з'єднання вже наявної іспанської нитки з французькою газотранспортною системою, здатною доставити газ до Німеччини та інших країн, слід прокласти трубу завдовжки лише 226 кілометрів.
"Певні проблеми можуть виникнути лише у зв'язку з тим, що роботи доведеться вести в гірській місцевості - у Піренеях, але це питання вже опрацьоване іспанськими інженерами", - зазначив експерт.
За даними вченого, газопроводом зможе надходити до Німеччини та інших країн також газ, який Іспанія отримує в рідкому вигляді і переробляє на регазифікаційному терміналі в порту Картахени, одному з найбільших у Євросоюзі.
Зріджений природний газ (ЗПГ) доставляється судами з Алжиру, Сполучених Штатів, Єгипту, Катару, Нігерії та Росії.
Таким чином, Іспанія, як заявила нещодавно на прес-конференції в Мадриді заступник голови уряду Тереза Рібера, "могла б зробити істотний внесок у подолання труднощів, які переживає Європа у вигляді енергетичного шантажу Путіна ".
Наразі, зазначила Рібера, "дуже важливо сконцентруватися на загальній енергетичній стратегії. Необхідно об'єднати можливості країн ЄС шляхом створення єдиної енергетичної системи, з'єднання як газової інфраструктури, так і електричної".
За даними професора Серрано, проект з'єднання газопроводів Франції та Іспанії вже існує два десятиліття. Однак його реалізація була заморожена. Франція противилася проекту, стверджуючи, що він не вигідний, оскільки дешевого газу, що надходив з Росії, було цілком достатньо для потреб європейських країн. Наразі проект будівництва реанімований за ініціативою Шольца, підсумував експерт.
Втім, Франція, як і раніше, проти Midcat. Впливове мадридське інтернет видання Confidencial вважає, що президент країни Емманюель Макрон побоюється конкуренції Іспанії на газовому ринку, зокрема щодо експорту до Європи ЗПГ.
Офіційно Париж стверджує, що "проект дорогий і нерентабельний, адже поки він буде здійснюватися, український конфлікт завершиться і ситуація на ринку врегулюється сама собою". Крім того, прокладання труб може завдати шкоди екології та викликати невдоволення місцевого населення у зв'язку з необхідністю експропріації землі під будівництво.
Німеччина та Іспанія, зі свого боку, вважають, що йдеться про майбутнє — про енергетичну безпеку Євросоюзу. Європейська газова система має працювати стабільно, не залежати від кон'юнктури та протистояти будь-яким несподіваним ситуаціям, зазначає Confidencial, посилаючись на думку політиків двох країн.
А тому "вкладення в енергетичну сферу є рентабельними". Крім того, за даними видання, Шольц та Санчес мають намір "нагадати французькому колегі про європейську солідарність" і про те, що зараз 16 відсотків електроенергії до Франції постачають Німеччина та Іспанія через кризу в її атомній енергетиці.
У свою чергу, опитаний DW представник іспанської енергетичної компанії Repsol Луїс Куеста зазначив, що на спорудження нового газопроводу "піде рік чи навіть два". Вартість будівництва іспанської ділянки становитиме приблизно 370 млн євро. Частину цих грошей можна виділити Євросоюзом.
Куеста нагадав, що крім алжирського газу, Іспанія готова постачати в інші європейські країни власну електроенергію, оскільки має в своєму розпорядженні розгалужену систему електростанцій, що використовують відновлювані ресурси.