Прихильники союзу, схоже, сподіваються, що Британія буде страждати від результатів свого референдуму. І зараз у них є багато підстав бути задоволеними, оскільки багато песимістичних прогнозів справджуються. Багато хто закликає ЄС зайняти жорстку позицію проти Британії, хоча це досить наївно, оскільки на королівство припадає велика частина ВВП союзу (згідно з даними Євростату за 2014 рік, приблизно 16%). Лондон залишиться важливим торговельним партнером і політичним союзником у сучасному складному світі.
Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише Леонард Фішер, який донедавна обіймав посаду виконавчого директора інвестиційної компанії BHF Kleinwort Benson Group.
Головний аргумент тих, хто хотів би побачити страждання Британії, полягає в тому, що її приклад не повинен заохочувати інші-країни учасниці. Але чому ж прихильники ЄС настільки невпевнені у ньому?
"Підозрюю, що їхні страхи більше пов'язані з проблемами євро, ніж з Brexit, оскільки вони становлять більшу загрозу для ЄС", - йдеться в статті.
Коли євро лише був запроваджений, був проголошений валютний союз високої ліквідності, який створить конкуренцію доларовому ринку і привабить інвестиції з усього світу, що забезпечить економічне зростання. Існувала надія, що це створить непереборну гравітаційну силу, яка притягне на свою орбіту навіть найбільших її критиків. Але поки що нічого з цього не сталося.
Для початку, країни, які граничать з єврозоною, не спішать до неї приєднуватися через низькі показники економічного зростання. По-друге, Європейський центральний банк з його постійно зростаючим бухгалтерським балансом і негативними процентними ставками став великим розчаруванням. Впевненості у майбутньому євро немає. Результати референдуму по Brexit ледве відображають проблеми, які ЄС заперечує.
На відміну від ЄС, з валютного союзу не можна вийти через політичне чи економічне рішення. Але щоб євро вижив, потрібно також створити серйозний банківський союз. А для цього знадобиться певна система "панєврозонних" гарантій. Німеччина може і захоче погодитися з цим лише в тому випадку, якщо країни єврозони відмовляються від аспектів їхньої фіскальної автономії. Простіше кажучи, єврозона повинна інтегруватися ще більше, щоб уникнути краху євро і ЄС разом з ним.
"І тут Brexit дає унікальну можливість виправити те, що більше не можна ігнорувати. ЄС в цілому не може функціонувати за принципом "один шаблон для всіх": йому потрібно створити низку моделей для участі різних країн. Єдиний ринок може відіграти роль ланки, яка поєднає всі ці моделі, дозволивши Європі процвітати, а єврозоні існувати в якості однієї з моделей, а не єдиної. Економічно нерозумно і політично неправильно використовувати єдиний ринок як форму примусу", - йдеться в статті.
Скорочення вибору між тим, щоб лишитися на ринку, прийнявши норвезьку модель, яка зобов'язує повністю сплачувати внески, але не мати жодного політичного представництва, чи ж вийти повністю з гри не можливе, якщо Європа дійсно хоче миру і процвітання.
З такої точки зору Brexit пропонує можливість розпочати все з чистого аркуша. Європейцям не варто витрачати час на образи і обвинувачення. Натоміть потрібно подвоїти зусилля. По-перше, єврозона повинна продемонструвати кращі показники зростання, щоб інші країни захотіли пожертвувати частиною свого суверенітету і приєднатися. По-друге, країни, які вирішили лишитися за її межами, повинні прийняти так максимальну кількість європейських стандартів, щоб зберегти максимум національного суверенітету. А єдиний ринок повинен стати механізмом, який об'єднає всі моделі існування в межах ЄС.
Нагадаємо, що прихильники так званого Brexit перемогли у Великій Британії за результатами референдуму про збереження членства країни в Євросоюзі. Так, за вихід їхньої ЄС проголосували 51,9%, тоді як за збереження членства – 48,1%. При цьому Шотландія, Північна Ірландія і Гібралтар проголосували за те, щоб залишатися в ЄС.
Прем'єр-міністр Тереза Мей запевнила: Британія не буде починати переговори щодо Brexit у цьому році. Раніше британський міністр Ліам Фокс, який відповідає в новому уряді за переговори з ЄС за торгові угоди, назвав приблизну дату Brexit – 1 січня 2019 року.