Польща і Україна роблять подарунок Путіну – Wyborcza

Про польсько-українську історію можна було розмовляти з повагою і серйозністю, як належить говорити про жертви братовбивчих боїв. Або ж можна вимахувати шаблею, викрикуючи, хто кого більше, сильніше і жорстокіше "поклав".

Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Павел Смоленський, нагадуючи про внесення на розгляд парламентських комісій в Україні законопроекту про вшанування жертв геноциду українців, вчиненого польською державою в 1919-1951 роках.

Автор зауважує, що без сумніву це реванш за польську постанову про Волинську трагедію, яку нещодавно підтримали польські Сенат і Сейм. І ця українська відповідь в цілому є сумою гарячих емоцій, що робить її дещо нерозумною.

"Якби ще проект склав якийсь божевільний чи про кремлівський провокатор, яких однаково багато в Україні і Польщі. Але ж ні, за ним стоїть Олег Мусій, голова медичної служби Майдану і міністр охорони здоров'я в уряді Арсенія Яценюка. Що ж поробиш, такі сьогодні настрої в Києві", - пише автор.

Про польсько-українську історію і порозумінню можна говорити двома способами. Перший – це той, до якого багаторазово закликали лідери церков в обох країнах, інтелектуали і визначні політики. І про нього нагадав нещодавно президент України Петро Порошенко, ставши на коліно перед пам'ятником жертв Волинської трагедії у Варшаві.

"Своїм мудрим і чуттєвим вчинком Порошенко ще раз нагадав полякам і українцям, що про кривди і смерті невинних потрібно говорити зосереджено і в тиші, не соромлячись навіть найбільш чуйних і покірних жестів. Але сьогоднішній польський парламент, якщо не рахувати нечисленних опозиційних сенаторів і депутатів, не дослухався до цього", - йдеться в статті.

Замість спокійної розмови Польща і Україна вирішили почати гру в "підрахунки", кому від історії дісталося болю більше.

"Варто нагадати, хто такі шкідливі ігри почав. Нажаль, це сталося над Віслою, звідки поганий для взаємних відносин клімат швидко поширився на Україну", - пише польський оглядач.

Він додав, що в Польщі вже звучать голоси, які говорять що Польща, мовляв, лише згадала про "історичну правду, а українці намагаються сфабрикувати історію". Але це далеко не так. Достатньо лише почитати спогади польського солдата Єжи Конрада Мацеєвського про польсько-українську і польсько-більшовицьку війни, щоб зрозуміти, що на війні все не просто. Багато польських дій на Волині в 1943 році теж полягали у масовому вбивстві невинних українців.

"І якщо навіть називати вчинки польських партизан "відповіддю", це все одно не знімає з них вину за злочини. Не кажучи вже про операцію "Вісла" в повоєнні часи, яка була, як тепер кажуть, етнічною чисткою, а значить злочином проти людства", - йдеться в статті.

Розмова про польсько-українську історію могла бути кращою, але сталося "як завжди", що стало щедрим подарунком для Володимира Путіна.

В цей же час, в МЗС Польщі прокоментували, що Варшаву "здивував" законопроект про геноцид українців. При цьому дипломати зауважили, що український законопроект – це лише "випадковість і ініціатива одного депутата". Тим часом, спікер польського Сенату проти визнання геноциду українців у Польщі. За словами Станіслава Карчевського, це було б "дуже погано". Натомість він закликає країни продовжити історичний діалог. Нагадаємо, що 22 липня Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті "жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 рр.".