Боргові проблеми України ще не закінчилися - FT

Щойно російські війська оточили військові бази України в Криму рік тому, фондовий менеджер Майкл Хасенстаб прийняв ризиковане рішення. Вартість українських бондів падала і, будучи працівником Franklin Templeton він скупив більше українських цінних паперів, ніж будь-хто інший.

Тепер, коли триває паніка на ринках, він скуповує ще більше ненадійних боргів. Тоді ж Хасенстаб вирішив, що криза в Україні не буде поглиблюватися, і прогадав.

Про це на сторінках Financial Timers пишуть Елайн Мур, Роман Олеарчик і Нейл Баклі, нагадуючи, що війна на Сході України забрала життя близько 7 тисяч людей, перетворила на руїни український індустріальний регіон, а українська економіка заглибилася у рецесію.

Коли Україна опинилася порозі дефолту, Хасенстабу разом з іншими кредиторами довелося списати частину її державного боргу. Минулого тижня після кількох місяців переговорів, сторони нарешті досягли згоди. Відмовившись від 20% боргу у розмірі 18 мільярдів доларів, Хасенстаб разом з іншими погодився на втрати, які вони довго називали непотрібними.

У Києва зраділи угоді навіть попри те, що вона дає лише короткострокове полегшення. Однак дуже скоро домовленість з кредиторами розкритикували експерти, які вважають, що вона не допоможе Україні відновити свою економіку за сумнівним планом МВФ. Тож, на їхню думку, рано чи пізно з кредиторами доведеться знову говорити. Інші ж аналітики переконані, що угода краща, ніж можна було сподіватися.

В Києві вважають, що вона дозволить на певний час забути про виплату боргів і зайнятися суто відновленням економіки. Для МВФ українська модель реструктуризації стала можливістю направити у інше русло ще й обговорення грецької кризи. Міністр фінансів України і технократ-іноземець Наталія Яресько пояснила, що програма МВФ для України "критично важлива".

"В післяреволюційному суспільстві дуже важлива легітимність всередині країни і в міжнародному полі. Це те, що МВФ дав нам", - сказала вона.

Потреба в зміцненні політичної легітимності знову постала гостро цього тижня після того, як під час протестів під Верховною Радою вибухнула бойова граната, забравши життя трьох бійців "Національної гвардії". Західні уряди все ж сподіваються, що фінансова допомога стабілізує колишню радянську республіку.

Для України, в цей же час, вимоги, які ставить МВФ у обмін на кредити, дуже жорсткі. В квітні минулого року організація затвердила пакет допомоги в розмірі 17 мільярдів, але майже одразу стало зрозуміло, що Україні буде треба більше. На початку цього року МВФ переглянув свої розрахунки і збільшив суму до 40 мільярдів. Але за умови, що з цієї суми 15,3 мільярди припаде на скорочення боргу кредиторами, такими як Хасенстаб.

Це обвалило вартість українських бондів мало не з початку переговорів. Для Хасенстаба українські цінні папери – це лише невеличка частка його портфелю. Він і раніше скуповував бонди країн, які переживали глибокі кризи. Приміром, так він вчинив з цінними паперами Ірландії в розпал першої кризи єврозони.

"Ми просто збирали знецінені папери, коли Україна, навіть до кризи, переживала тяжкі періоди стресу, коли на ринках був розпродаж", - сказав інвестор FT.

Але українська боргова криза розвинулася в часи, коли фондові ринки демонструють спад. І активи Хасенстаба у Franklin Templeton демонструють негативну динаміку. Він приєднався до комісії власників українського боргу в березі, коли інвестори вже були згодні списати 9 мільярдів доларів. Але Хасенстаб почав вносити низку заперечень.

Комісія з його ініціативи почала вимагати від МВФ пояснень, чому фонд хоче скоротити боргове навантаження на ВВП України до 71% впродовж наступних 5 років. І чому реструктуризація боргу відбувається саме зараз, коли на Сході України все ще неспокійно?

Також були питання, чому Київ хоче провести реструктуризацію лише за бондами на 23 мільярди доларів, коли його загальний борг сягає 72 мільярдів. Один із членів комісії кредиторів Ігор Горлієвич з компанії BTG Pactual скзав, що інвестори симпатизували Києву.

"Ми б не хотіли списання 20% боргу, але власники бондів визнали, що Україна має серйозні проблеми. Скорочення суми – не бажаний результат, але угода все ж хороша для інвесторів", - пояснив він.

У свою чергу Київ сподівається використати її для того, щоб зосередитися на більш позитивних сигналах і почати відновлення економіки, яке посилить підтримку уряд з боку втомленого населення. Але проблеми з боргами, швидше за все, продовжаться.

"Реструктуризація українського боргу ілюструє дилему, яка властива всім державним кризам. Якщо ви укладете угоду швидко, то ви автоматично зберігаєте біль для економіки. Але з іншого боку, він може бути не таким сильним. Я б сказав, що боргові проблеми України ще не закінчилися", - вважає економіст компанії Exotix Джейкоб Крістенсен.

Видання The Economist писало, що домовленості України з кредиторами не такі вигідні, як здається. До кінця року ВВП України становитиме 70 мільярдів доларів. Падіння у грошових показниках складатиме 60% за останні два роки. В цьому році ВВП скоротився на 17% у першому кварталі і на 15% - у другому. Тож вимога про скорочення тиску боргів на економіку досі лишається, м'яко кажучи, складним викликом.

В цей же час, видання Financial Times в редакційній статті писало, що в України з'явився шанспровести успішно реформи. Її влада повинна продемонструвати політичну волю провести широкі реформи в судовій системі, придушити корупцію, приборкати олігархів і покращити інвестиційний і бізнес-клімат.

Разом з тим, глава фонду Крістін Лагард раніше відзначала, що у МВФ є інструмент, який дозволить кредитувати Україну навіть у випадку дефолту.