Ще один "правильний" референдум в Криму невигідний Україні

Під час зустрічей на різних форумах мало яка розмова з іноземними дипломатами й експертами європейських фондів обходилася без запитання про "правильний референдум".

Є в наших партнерів, та й у нас із вами солідарне бажання знайти простий, безкровний, недорогий спосіб виходу з неоголошеної війни. Але повторне голосування під егідою, скажімо, ОБСЄ і з міжнародними спостерігачами не вирішить ситуацію.

Про це в статті для DT.UA пише Валентина Самар. Вона зауважує, що в українському політикумі ніякі "правильні референдуми" в Криму публічно не обговорюються, але наші ЗМІ охоче надають свої майданчики для цих меседжів російських спікерів, і вони дістають "прописку" і в нашому інформаційному полі, і у свідомості аудиторії. Російська пропаганда активно розкручує і передруковує усі "вкидання" у пресі про новий референдум в Криму. Питанням лишається, навіщо вони це роблять, оскільки Путін не стомлюється говорити, що в питанні Криму поставлено крапку, у принципі лежить на поверхні.

Тому, що "правильний референдум" вийде за наш, український рахунок. Нам знову доведеться перелопатити Конституцію, дозволяючи місцеві референдуми щодо виходу (!) територій зі складу держави (хто наступний?), наплювати в обличчя кримськотатарському народу, якому вже встигли наобіцяти національну автономію, а Заходу - як компроміс, треба вважати, - доведеться скасувати санкції, запроваджені за анексію Криму. Останнє, як відомо, - єдиний дієвий на сьогодні механізм для тиску на Росію, яким Україна для початку деокупації півострова не скористалася навіть по мінімуму (про що ми неодноразово писали). Рахунок, звичайно, неповний - ми з досвіду Мінська-2 вже знаємо, як креативно працюють автори "Комплексу заходів" і яким переконливим у переговорах з нашим президентом буває їх замовник.

Але при цьому ця "лялька" дуже подобається нашим лідерам, які хотіли б уникнути обов'язку вирішувати кримську проблему на невизначений час, аж до того, щоб залишити її нашим дітям і онукам (майже цитата Арсенія Яценюка). Ні, звичайно, ні президент, ні прем'єр, ні лідери інших політсил уголос не схвалюють такого "компромісу". Але закінчімо логічний ряд їхніх заяв про те, що Крим і кримчани самі повернуться в Україну, коли вона стане процвітаючою і європейською. Ок, яким чином?

Захоплять кримський парламент і скасують рішення про входження в РФ, виженуть з півострова 24,5 тис. російських військових і відчинять "ворота Криму" для українських? Чи, може, усе відбудеться демократичним шляхом: у Росії відбудуться чесні вибори, і новий президент "подарує" Крим Україні? Ні, звісно. Українські політики, як бачиться, не договорюють головного - про механізм "самоповернення" Криму, а він може бути тільки один: референдум.

Більше про вирішення питання Криму і те, як Україні варто протистояти проти нав'язування ще одного голосування на анексованому півострові читайте у статті Валентини Самар "Дипігри від лукавого…" у свіжому номері газети "Дзеркало Тижня. Україна".