Банки зменшили кількість судових позовів щодо неповернених кредитів: аналітики запідозрили корупційний фактор

Станом на березень 2023 року в Україні перестали виплачувати банкам кожен другий-третій кредит. Попри це банки в рази зменшили кількість позовів до суду, а отже, розраховують на інший механізм стягнення заборгованості з отримувачів кредитів, повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот.

Аналітики платформи вважають, що ситуація може містити корупційний фактор, і наводять наступні аргументи.

Станом на лютий 2023 року частка прострочених кредитів по банківській системі склала 39%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні подешевшали кредити для населення

Водночас, відстежуючи кожен суд, де банки є позивачем, відповідачем чи третьою особою, Опендатабот звернув увагу на таку обставину. У 2022 році українські банки були сторонами у 56 670 судових справах. А це на 37% менше, аніж до початку великої війни.

Зменшили свою активність у 2022 році навіть топ-10 банків, які найчастіше брали участь у судових процесах. Так, державні ПриватБанк та Ощадбанк подали позовів удвічі менше, аніж у 2021. Найбільше падіння позовної роботи спостерігається в А-Банка — аж у три рази.

Це, на думку аналітиків, свідчить по те, що банки шукають інші шляхи.

"Зважаючи на зростання NPL (рівня непрацюючих кредитів, - ред.), ми очікували збільшення позовів від банків до судів — проте цього не відбувається", — зазначає керівник Опендатабот Олексій Іванкін.

Він наголошує, що аби вирішити ситуацію з непрацюючими кредитами, банк має два варіанти: позиватись до боржника в суді або продавати зовнішнім колекторам цю заборгованість.

"Отже, банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам", - резюмує Іванкін.

Як вважають в Опендатабот, це погана новина як для боржників, так і для банківської системи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Нацбанку розповіли про динаміку зростання проблемних кредитів у банках

"Це призводить до збільшення збитків та корупційних ризиків", - зазначає Олексій Іванкін.

У випадку, якщо банк звертається до суду, є шанси отримати всю суму кредиту та повернути витрати безпосередньо на судовий процес. Але у випадку продажів боргу колекторам, в середньому банк отримує лише 10% від суми заборгованості.

Також не виключено, що "у комплекті" йдуть корупційні ризики — якщо проблемний портфель продано за безцінь колекторській компанії, повʼязаній з банком, його посадовцями або відділом стягнення.

В Опендатабот припускають саме такий розвиток подій, оскільки держава за останні роки значно покращила стягнення боргів за кредитами через механізм судових позовів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Нацбанку розповіли, як зросли ризики та втрати банків України

"З'явився інститут приватних виконавців та автоматична система блокування рахунків боржників. Це можливість не лише офіційно повернути в банк кредитні кошти, а й поліпшити власний імідж та рівень довіри від НБУ", - звертають увагу аналітики платформи.

Проте, аби повертати свої кошти без корупційної складової, банкам потрібно здійснити певну роботу, що більш клопітне заняття, ніж звернутися до колекторів.

"Потрібно автоматизувати стягнення — спрощувати генерацію позовів, контроль знаходження справ до суду, засідань та рішень, роботи судових виконавців — зокрема, й за допомогою відкритих даних", - зазначають в Опендатабот.

Нагадаємо, непрацюючим кредит вважається у разі, якщо виплати по ньому прострочені протягом 90 днів.

До війни NPL по українській банківській системі складав 34%.

Ні НБУ, ні банки наразі не мають остаточної стратегії, що робити із таким масштабом проблем. Серед стандартних методів — перемовини, суд і колектори — у війну ефективними можуть виявитися лише перемовини із позичальниками. Читайте про це в матеріалі Олени Граждан - "Банкам час визнати непрацюючі кредити, НБУ — створювати нову політику".