Банки-2012: борітеся — поборете?

«Загроза різкого сповільнення темпів світової економіки послабилася», - зазначив Міжнародний валютний фонд у своєму звіті, опублікованому за результатами засідання голів фінансових відомств країн «великої двадцятки» (3), що відбулося минулого уїк-енду в Мехіко. Підставою для такого висновку стали антикризові заходи, яких вживає єврозона. Водночас у МВФ також підкреслили, що світова економіка поки що рухається по низхідній траєкторії, тож залишається ризик того, що країнам валютного союзу не вдасться зберегти баланс і подолати проблеми в реальному, бюджетному та фінансовому секторах економіки. На зустрічі міністри і голови центробанків G-20 нібито підготували механізм створення другого глобального антикризового пакета, який покликаний насамперед запобігти розвитку європейської боргової кризи. Очікується, що обсяги пакета становитимуть близько 2 трлн. дол., а широкій громадськості його буде презентовано у квітні під час чергового зібрання очільників фінансових відомств G-20. Однак остаточні рішення буде прийнято не раніше червня поточного року, коли відбудеться саміт голів держав «великої двадцятки».

Крім значущості ЄС як одного з головних ринків для вітчизняних експортерів, фінансовий ринок Європи був в останні роки і основним донором неофшорних іноземних інвестицій для української економіки. Тому нинішнє перетворення Старого світу з експортера капіталу на імпортера не може не впливати (причому дуже суттєво) зокрема й на банківський сектор і платіжний баланс України.

Європу трохи попустило?

Другий етап програми трирічного рефінансування європейських банків, проведений поточного тижня Європейським центробанком (ЄЦБ), знизив побоювання щодо можливих проблем з ліквідністю у системі. До 489 млрд. євро, які центробанк «закачав» у сектор у середині грудня 2011-го, додалися ще 529,5 млрд. євро трирічних кредитів під 1% річних. Їх отримали 800 фінансових установ. Ці кошти допоможуть банкам не лише рефінансувати свою заборгованість (у 2012 році - близько 600 млрд. євро), а й підтримати держфінанси проблемних країн.

Остаточне затвердження рішення Єврогрупи про виділення другої порції фінансової підтримки Греції в обсязі 130 млрд. євро має охолодити апокаліптичні настрої на ринку, принаймні в короткостроковій перспективі. Водночас ще залишається чимало питань. Зокрема, тим таки Афінам, за деякими оцінками, може знадобитися додатково ще від 50 до 245 млрд. євро, причому без гарантій успішного розв’язання тамтешніх боргових проблем. Як повідомила Financial Times, через втрату довіри до греків країни-донори мають намір зобов’язати їх виконати значний перелік додаткових умов з проведення антикризових реформ, що складається з 38 пунктів.

Та якби проблема була тільки в Греції, це було б іще півбіди. Бо, як відомо, залишаються сумніви і в стабільності інших «хворих» європейських економік. Однак навіть це - деталі. Найпринциповіше - сформулювати стратегічне бачення: як зрештою подолати боргову кризу в Європі? Вихід з єврозони та дефолт для тієї ж таки Греції тільки створить нові проблеми. Тому, як заявив 1 березня ц.р. на засіданні Європарламенту в Брюсселі глава зібрання міністрів фінансів Європи та прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, країни ЄС та Єврогрупа не розглядають можливості виходу Греції з єврозони.

Ще один можливий кардинальний захід - значне ослаблення євро - малоймовірний з огляду в тому числі на можливу ескалацію валютних воєн. Чи не єдиним, причому фактично безальтернативним, варіантом залишається відновлення зростання європейських економік.

За логікою речей, підтримати його мали б передусім банки. Однак зробити це їм, принаймні сьогодні, непросто. З одного боку, доводиться підраховувати збитки від списання грецьких боргів (на 103 млрд. євро), з іншого - активно нарощувати капітал (для досягнення показника його адекватності в 9% до червня 2012 року, що потребує додаткових 114,7 млрд. євро). Цікаво, що у грудні-2011 обсяг кредитів, отриманих європейськими компаніями і домашніми господарствами, скоротився порівняно з листопадом на 0,7%, що є рекордним зниженням з початку відстеження показників у 1991 році.

Тим часом ситуація виглядає не такою вже й поганою. Попри критику рішення єврочиновників підняти мінімальні вимоги до банкового капіталу до 9% (прийнятого в жовтні-2011), караван, що називається, йде. Як повідомляв загальноєвропейський банківський регулятор (European Banking Authority), усі банки вже подали плани, згідно з якими збираються виконати встановлені нормативи. Крім того, політика кількісного пом’якшення ЄЦБ рухає курс євро вниз, що створює цінові переваги для тамтешніх експортерів на міжнародних ринках. А значить, підтримує й економічне зростання.

Українська лінза: концентруючи світлові промені в кінці тунелю

Тектонічні зрушення, що відбуваються на фінансових ринках Європи, безумовно, «аговкаються» і в Україні. Свідченням цього можна вважати зниження кредитної активності українських «дочок» європейських банків, скорочення їх роздрібної інфраструктури тощо. Але чи варто говорити про повну втрату європейцями інтересу до України?

Аналітики-оптимісти прогнозують, що, попри напругу на європейських ринках, половину із зовнішніх банківських боргів, призначених до погашення поточного року (12 млрд. дол.), таки буде пролонговано. Крім того, європейські фінансові інституції і сьогодні продовжують вкладати сотні мільйонів доларів в українську економіку. Зокрема, поточного тижня стало відомо, що учасники UniCredit Group - UniCreditBank Austria AG та Укрсоцбанк - виділять ДПЕК кредит на 260 млн. дол.

З огляду на такі факти видається, що європейські банки зовсім не обов’язково вирішуватимуть питання підвищення адекватності капіталу за рахунок скорочення своєї присутності в Україні, як нині «модно» вважати. І справа тут не лише в тому, що зменшення місцевих активів не призведе до значного вивільнення капіталу в масштабах материнських груп. Хай там як, стратегічна перспективність українського ринку визначається його чималими розмірами - достатньо, зокрема, згадати про 46-мільйонне населення.

Як наголошує голова правління «Правекс-Банку» (належить італійській Intesa Sanpaolo) Сергій Наумов, іноземні власники українських банків дивляться не лише на поточний стан справ в Україні, а й на перспективу, зокрема з точки зору забезпечення захисту прав кредиторів, якості роботи судової системи, боротьби з корупцією тощо. «Зараз побільшало жорстких зауважень про Україну з боку інвесторів. Ми повинні довести, що коли країна вийде з кризи, вона буде абсолютно європейською, працюватиме за правилами», - наголошує фінансист.

На тлі очікуваного уповільнення української економіки в 2012 році банківське кредитування теоретично могло б стати важливим чинником, який сприяв би її розігріву. Однак згідно з консенсус-прогнозом експертів Форуму провідних міжнародних фінансових установ, активи банків цього року збільшаться лише на 8,6%, обсяг кредитів - на 6,9%. А це трохи недотягує навіть до торішніх показників.

Як же пожвавити кредитний ринок? У Національному банку вважають, що не варто робити це за рахунок, скажімо, його (НБУ) активного вливання коштів у систему. «Кількісне насичення можуть собі дозволити економіки дуже розвинених країн. У них (ресурси центробанків) ідуть на внутрішній попит - люди купують внутрішні товари, «влиті» кошти не тиснуть на інфляцію, на валютний ринок. У нас же в 2008 році кількісне наповнення, яке мало підтримати банківську систему, серйозно вплинуло і на рівень інфляції, і на валютний ринок. Наша основна мета на цей рік - стабілізуюча і стримана політика», - декларує позицію регулятора директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

За словами ж голови правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимира Лавренчука, НБУ й не слід надміру активно насичувати систему ліквідністю, враховуючи значний потенціал депозитного ринку. Крім того, при аналізі потреб системи в ресурсі слід зважати, з одного боку, на можливість якісного розміщення залучених ресурсів, з іншого - на обмеженість капіталу, що не дає змоги учасникам ринку дуже активно залучати кошти. «Навіть якби нас залили грошима вкладники або Національний банк, ми не можемо поглинути більше того, що визначає макроекономічна ситуація», - зазначає банкір.

Одним із найімовірніших споживачів банківських ресурсів у поточному році може стати уряд. Як відомо, у 2012-му йому доведеться сплатити за держборгом майже 100 млрд. грн. Особливо важливим у цьому контексті буде питання зовнішніх запозичень (трохи більше 42 млрд. грн.). «Через закриття міжнародних боргових ринків у зв’язку із ситуацією в Греції залучення коштів з допомогою валютних облігацій державної позики всередині країни може стати головним пріоритетом у борговій політиці Мінфіну», - зазначає новий міністр фінансів Юрій Колобов.

Валютні ОВДП - доволі привабливий для банків інструмент, враховуючи поточну дохідність (9,3-9,6%). На думку голови наглядової ради Platinum Bank Юрія Блащука, через значні запаси валютної ліквідності в системі валютні держбонди можуть мати попит в учасників ринку. Водночас голова правління Брокбізнесбанку Олександр Морозов звертає увагу на те, що Мінфіну не завадить бути виваженим і не зловживати ВОВДП.

В оцінці кредитних перспектив 2012 року банки мусять пам’ятати про головний свій тягар - неякісні активи. За даними Світового банку, частка проблемних і потенційно проблемних банківських кредитів становить майже 40%. Необхідність продовження роботи з «поганими» кредитами тиснутиме на капітал банків. За словами Юрія Блащука, у цьому контексті слід зважати на світові тренди, зокрема підвищення нормативів і вимог до оцінки активів. «Це ми бачимо в Європі, США. Це поступово приходить і до нас. Той самий актив оцінюється більш жорстко. Це означає, що його повинен частково покривати капітал. Якщо покриває капітал, значить, адекватність погіршується, і його треба збільшувати. Наразі таких можливостей в Україні обмаль», - констатує банкір.

«У мене є сумніви, що і українські, й іноземні інвестори будуть готові додавати капітал у банківську систему», - прогнозує голова правління «Ерсте Банку» Павло Цетковський. «Ми в 2012 році не очікуємо припливу капіталу, найімовірніше, капіталу буде менше, тому що продовжуються проблеми зі стягненням проблемних кредитів», - додає Володимир Лавренчук. Аналізуючи ж підвищення вимог до капіталу банків у світі, координатор проектів Світового банку в фінансовому та приватному секторах України, Білорусі та Молдови Маріус Вісмантас наголошує, що відповідні вимоги в Україні, враховуючи специфіку ризиків вітчизняної банківської системи, мають бути вищими, ніж, скажімо, відповідно до «Базеля-ІІІ».

Чимало фінустанов і досі не завершили процесу формування резервів під неякісні кредити, яке стало головною причиною збитковості багатьох банків (у тому числі з європейським корінням) у минулі роки. Щоправда, є й думка, що деякі «дочки» іноземних банків, які показали збитки за стандартами міжнародної звітності, нині все ж таки вийдуть у плюс. Оцінки щодо перспектив на поточний рік різняться. Песимісти вважають, що система залишиться в мінусі (торік «мінус» 7,7 млрд. грн.). Оптимісти ж переконані, що банківський сектор або спрацює в нуль, або буде в плюсі.

Один із ключових ризиків для фінансових показників банків - діючий порядок розрахунку валютної позиції. Через нього система опинилася у короткій позиції - на 4-5 млрд. дол. Таким чином, теоретичне ослаблення гривні, скажімо, на 10% може призвести до збитків в обсязі 400-500 млн. дол. З одного боку, поточна курсова стабільність захищає банки від таких проблем. З іншого - наслідком жорсткої монетарної політики, яка спрямована в тому числі на підтримку рівноваги на валютному ринку, є підвищення ставок за гривневими депозитам, що зрештою призводить до здорожчання ресурсної бази банків і робить малодоступними (через їх дорожнечу) кредити для економіки.

Щоб знайти з ринком точки дотику та, водночас, не вивести гривню із стану рівноваги й підтримати уряд, НБУ запускає пілотний проект, в рамках якого учасників переведуть на старий порядок розрахунку валютної позиції. Банки отримають графік приведення позиції в норму, але зробити це вони зможуть не через придбання валюти, а через купівлю валютних та індексованих ОВДП. Коментуючи цю ініціативу, П.Цетковський зазначає, що «це може спрацювати».

За відсутності потужних форс-мажорів у банків не має виникнути глобальних проблем з ліквідністю. Населення доволі охоче несе заощадження в банки (у січні - «плюс» 7,24 млрд. грн.), щоправда є ризик скорочення залишків у юросіб, які в умовах не надто динамічного кредитування «спалюють» накопичений «жирок». А НБУ останнім часом демонструє готовність за потреби підтримувати систему ліквідністю через проведення операцій репо (у т.ч. зі згаданими ВОВДП). Крім того, регулятор знизив відсоткові ставки за активними операціями та збільшив термін залучення ресурсів.

Про майбутнє

«Не думаю, що цей рік принесе Україні якісь великі катаклізми», - вважає Маріус Вісмантас зі Світового банку. При цьому він наголошує, що головною передумовою буде збереження фінансової стабільності, яке обіцяє Національний банк. Щоправда, представник СБ робить ремарку, що було б непогано, якби Україна мала більше альтернатив, джерел підтримки, аніж сьогодні.

З економічної точки зору ситуація в Україні на тлі багатьох європейських держав справді дещо краща. Так, відношення державного боргу України до ВВП в 2011 році становило 27%, що нижче, ніж в таких успішних країнах, як Австрія (52%), Канада (35%), Нідерланди (31%). І це не кажучи про проблемні країни єврозони, де цей показник у кілька разів вищий, - Грецію (153%), Італію та Португалію (по 102%). Вартість кредитно-дефолтних свопів на українські євробонди за останні півтора місяця значно скоротилася (на 100-150 базових пунктів). Врешті-решт, хоча оберти економіки поточного року зменшаться, але все-таки очікується її зростання (урядовий прогноз - 3,9%, Світового банку - 2,5%).

Важливим чинником, який міг би значно поліпшити настрої відносно України міжнародних інвесторів (і в тому числі банківських груп), могло б стати відновлення активної співпраці Києва з МВФ. Як повідомив цього тижня перший віце-прем’єр В.Хорошковський, уряд уже підготував пакет пропозицій для вирішення проблемних питань з фондом. Деталей поки що ніхто не повідомляв. Тож залишається сподіватися, що запропоновані заходи допоможуть не лише зберегти хорошу міну при поганій грі. Адже попереду - вибори.