Академія наук розкрила таємницю 160 мільярдів для адаптації України до норм ЄС

Інститут досліджень та прогнозування НАН України оцінив потенційні витрати на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у 156,29 млрд євро, пізніше округлені до 160 млрд євро, виходячи з витрат на дані цілі Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини у період з 1991 по 2015 роки.

Згідно з оприлюдненими у четвер на круглому столі "Українського форуму" даними, вчені з інституту склали всі витрати у цих чотирьох країнах, поділили їх на середню чисельність населення за 1991-2013 роки, а потім помножили на 45,5 млн українців і ще на коефіцієнт 1,5.

Збільшення витрат на 50% для України Інститут НАНУ пояснює "структурним чинником - станом соціальної інфраструктури, зношеністю основних фондів України порівняно із країнами Європи".

Згідно з документом, питомі витрати на душу населення у відібраних чотирьох країнах відрізняються від 776 євро у Чехії до 5,1 тис. євро в Угорщині за 23 роки.

При цьому на витрати східноєвропейської "четвірки" у період після підписання ними Угод про асоціацію з ЄС (з 1991 по 1994 роки) до вступу до ЄС в 2004 році пішло 13,5%, тоді як решта суми - вже на період після того, як вони стали членами Євросоюзу.

Найбільше на етапі асоціації, за даними українських учених, витратила Угорщина за рахунок включення до витрат Національної програми захисту навколишнього середовища вартістю 9,7 млрд євро - 1,1 тис. євро на людину, тоді як у трьох інших країн ці витрати склали 150-250 євро на жителя.

У Словаччині, наприклад, у розрахунки було включено 625 млн євро допомоги країн-членів ЄС на етапі асоціації і витрачено у той же період 62 млн євро на внутрішню безпеку, витрати на реформування системи охорони здоров'я у 190 млн євро в 2002-2006 роках.

До цієї суми увійшли допомога на зупинку реактора атомної електростанції в 2006 році на 1 млрд євро і видатки у сфері охорони навколишнього середовища - 1,15 млрд євро, в агрокомплексі - 870 млн євро і адаптація стандартів ЄС для підтримки бізнесу - 2,5 млрд євро.

У найбільшій за чисельністю населення Польщі у період асоціації 3,56 млрд євро було витрачено на реструктуризацію економіки, 1,4 млрд євро - на структурні реформи і 700 млн євро - на програму аграрного та сільського розвитку.

Вже у період членства витрати на сільське господарство, як зазначають українські вчені, склали 8 млрд євро, на продовольчу промисловість - 1,6 млрд євро, модернізацію транспортної інфраструктури - 34,3 млрд євро, у сфері захисту навколишнього середовища - 33 млрд євро і у сфері юстиції та внутрішніх справ - 391 млн євро.

У Брюсселі називають озвучену українською стороною суму непропорційною. "160 млрд євро, які деякі називають як витрати врегулювання України, - ця цифра є непропорційною і неймовірною. Ця цифра, якщо її розділити на 10 наступних років, становить близько 10% українського ВВП", - сказав єврокомісар з питань політики та добросусідства Штефан Фюле у четвер, виступаючи на бізнес-форумі у Вільнюсі.

Заяви української сторони про те, що підписання угоди про асоціацію з ЄС спричинить серйозні витрати для економіки України, не мають підстав, переконаний єврокомісар. "Претензії з приводу нібито високих витрат для української економіки, пов'язаних із договором про асоціацію, не обґрунтовані і не переконливі, і не зрозуміло, на яких саме даних, якщо такі дані існують, вони ґрунтуються", - заявив він в інтерв'ю "Інтерфаксу".

Він нагадав, що ЄС є найбільшим міжнародним джерелом технічної та фінансової допомоги Україні. "З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році, ЄС підтримував її реформи і модернізацію, надавши понад 3,3 млрд євро субсидій", - сказав єврокомісар. !zn

Читайте також:

Янукович про зближення з ЄС: Поки що нічого, крім петлі, ми там не бачимо

ЄС формує економічний пакет для компенсації втрат України, - Кваснєвський

Фюле запевнив, що Україна не просила компенсувати втрати від підписання угоди з ЄС

Президент Янукович пояснив свої "непрості рішення" турботою про "найбільш знедолених"