20 видів підробітку, за які влада хоче змусити платити податки: деталі податкової реформи

Відповідно до концепції нової податкової реформи, що вже готується в Україні, 20 видів професійної діяльності, які часто є підробітком для українців, хочуть обкласти податками. Деталі законопроєкту оприлюднила "ЕП".

У список підробітків, які хочуть оподаткувати, потрапили:

• таксі;
• здача житла в оренду;
• робота дресирувальником собак;
• тамада на весіллях;
• ландшафтний дизайнер;
• фотограф;
• художник;
• няня;
• домашня прислуга;
• перукар на дому;
• ремонтні роботи в квартирах та будинках;
• манікюр та педикюр на дому;
• послуги психоаналітиків, психотерапевтів;
• астрологічна та спіритична діяльність.

Тобто, мова йде про доходи від деяких видів професійної діяльності. Припустимо, якщо людина у вільний час займається репетиторством або працює перукарем на дому. Для того, щоб платити податки з підробітку, громадянину слід зареєструватися в податковій та користуватись касовим апаратом.

За допомою касового апарату податкова вирахує суму доходу та суму податку. Звіти про це Державна податкова служба надсилатиме через "Дію", а сплачувати податок треба буде кожного місяця за підсумками попереднього місяця.

Ставка податку на такі доходи становитиме 5,5%. 

Проте, щодо ставки в 5,5% є одне "але". Якщо сума доходу від підробітку перевищить 153 мінімальні зарплати, зараз це 994,5 тис грн на рік або 82 875 грн на місяць, то податок становитиме вже 18%.

Про підготовку "Слугами народу" масштабної податкової реформи у владних кабінетах заговорили восени 2021 року. Тривалий час її деталей ніхто не розкривав. Імовірно, остаточні параметри змін не сформовані досі.

Відомо, що автором реформи є голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він же – "батько" податкової амністії та обов’язкового застосування РРО малими підприємцями.

За словами Гетманцева, основну увагу в податковій реформі зосередять на оподаткуванні фонду оплати праці.

Водночас відомо і про відсутність консенсусу навколо майбутньої реформи. Непрямо це визнають і в уряді, говорячи про "експертне обговорення" ідеї.

"Поки що ця ідея не обговорюється системно. Вона має тільки експертне обговорення", – зазначав не так давно міністр фінансів Сергій Марченко.

ZN.UA також писала, що останнім часом виникає дедалі більше дискусій навколо великої податкової реформи, яку планує реалізувати парламент з 2023 року. Читайте про це в матеріалі координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана - "Велика податкова реформа: як зміняться податки, що буде з таксистами та іншим дрібним бізнесом".

За оцінками різних соціологічних служб та аналітичних центрів, рівень тінізації заробітних плат становить 33–50%. За розрахунками фахівців аналітичних центрів CASE-Ukraine та ІСЕТ, масштаби ухилення від сплати податків і зборів під час виплати заробітних плат оцінюються у 220–300 млрд грн на рік, а втрати бюджету від них — від 110 до 150 млрд щороку.

Причин, через які значна кількість працівників працює без оформлення або на мінімальній заробітній платі, а іншу частину грошей отримує у «конверті», щонайменше три:

• зависоке навантаження на фонд оплати праці в Україні (34% — ефективна ставка, 51% — відношення виплаченої зарплати до сплачених податків). Україна за цим показником є антилідером серед подібних за рівнем економічного розвитку країн;
• в Україні трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у СРСР і розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиним роботодавцем була держава, зокрема державні підприємства;
• працівники у низці випадків не хочуть офіційно оформлюватися, зокрема, через їхнє бажання отримувати субсидію на житлово-комунальні послуги.