Замість реконструкції — латання дірок

У столичному регіоні основною прикметою настання весни останнім часом стає не приліт перших ластівок, а поява в місцевих ЗМІ та Інтернеті панічних повідомлень і чуток про екологічну катастрофу на Бортницькій станції аерації (БСА). Не стала винятком і весна нинішня. Під час чергового потепління директор БСА В.Бражник повідав, що земляні дамби, які обгороджують мулові поля станції, знову стали протікати - з'явилося 18 промоїн, і коли не вжити заходів, то вал нечистот може знести все на своєму шляху. А щоб запобігти катастрофі, необхідно терміново провести роботи зі зміцнення дамб. Ця інформація викликала серію прогнозів і припущень - від того, що нечистотами може залити сусідні з БСА села, до того, що вони можуть сягнути столиці й Дніпра, викликавши глобальну катастрофу, оскільки півкраїни забезпечується питною водою з головної водної артерії України.

До наступної весни

Згідно з давно встановленими правилами гри, влада всіх рівнів негайно відреагувала на резонансну подію. Чиновники профільного департаменту КМДА у присутності фахівців станції проінспектували стан дамб на мулових полях. Питання розглянули в депутатській комісії Київрада. Відгукнувся й Кабінет міністрів. Прем'єр-міністр М.Азаров доручив віце-прем'єру О.Вілкулу негайно перевірити стан справ на об'єкті та запропонувати заходи для усунення ризиків.

Годі й казати, що і гроші на фінансування зміцнення дамб знайшлися, і земляні роботи розпочалися відразу ж, щойно дозволили погодні умови. Здавалося б, усе стало на свої місця. Всі задоволені, небезпеку усунуто. Але... Власне кажучи, це звичний ритуал, що повторюється з року в рік - до наступної весни, коли з'являться нові промоїни, бо після такого латання дір дамби навряд чи стануть надійнішими.

Майже щовесни, а то й частіше, оскільки не тільки весняна повінь, а й літні зливи можуть зруйнувати цілісність дамб, на проблемних ділянках працює техніка, метушаться робітники. Постає логічне запитання: чому доводиться щоразу підсипати дамби БСА, латати діри від промоїн, витрачаючи при цьому чималі, зважаючи на короткочасність ефекту від такого "ремонту", гроші? Насамперед тому, що не застосовуються зміцнювальні матеріали, без яких дамби стаютль крихкими і від перезволоження розповзаються.

Зазвичай дамби, тим більше такі, що утримують агресивні, небезпечні для довкілля відходи, зміцнюють прокладанням по них асфальтованих доріг. Транспорт, що їздить цими дорогами, ущільнює земляний насип, перешкоджаючи розмиву дамби. Якби захисні споруди БСА були таким чином укріплені, то про промоїни, якими лякають киян, і про кошти, необхідні для їх усунення, можна було б забути. Але будівництво такої дороги - справа, природно, дорожча і більш клопітна, ніж усунення промоїн, тому роботи з прокладання доріг затяглися надовго. Для їх закінчення, за даними профільного департаменту КМДА, потрібно близько 100 млн грн. На швидке завершення робіт сподіватися марно. У нинішньому році на ці потреби, за даними того ж департаменту, виділено близько 10 млн. грн. Отже, закривати мікропромоїни дамб і заспокоювати киян оперативним їх усуненням ще будуть довго.

Скупий платить двічі

Промоїни, які викликали тривогу, як і неблагополучний стан дамб мулових полів, - лише одне з багатьох лих БСА. Побудована ще в 1965 р., станція давно вийшла із запроектованих параметрів і становить собою реальну небезпеку для екології столиці та області, а також для Дніпра.

Спочатку передбачалося, що мулові відходи від стоків накопичуватимуться в спеціальних резервуарах, а потім вибиратимуться й використовуватимуться для удобрення полів. Але через два десятки років склад стоків змінився настільки, що використовувати мул у сільському господарстві заборонили. Вирішено було збирати його на спеціально відведеній території. Для цього виділено три поля, обгороджені земляними дамбами.

Оскільки чисельність населення столиці відтоді збільшилася на третину, а до скидання стоків приєдналося ще й передмістя, населення якого швидко зростало (щодобове надходження стоків на БСА нині становить близько 12 тис. кубометрів), то мулові поля виявилися переповненими. Замість проектних 3 млн накопичилося понад 10 млн кубометрів. Величезна маса нечистот, безперервно зростаючи, дедалі більше загрожує екологічною катастрофою.

В інтерв'ю кореспонденту DT.UA директор Інституту міста Олександр Сергієнко звернув увагу на відсутність стратегії у вирішенні складних проблем БСА. Причому на всіх напрямах - від поводження з мулом, який потрібно не накопичувати, а спалювати, до переоснащення та реконструкції очисних споруд. За його словами, замість того, аби потурбуватися про застосування сучасних технологій, тут тупо дотримуються застарілих підходів. Ремонтують обладнання, яке давно потрібно замінити, виділяють для нечистот сотні гектарів дорогої пристоличної землі, тоді як її можна використати набагато ефективніше. Але ж скупий, як і недбайливий, платить двічі.

Жити поблизу "бомби" з нечистотами і тривожно, і небезпечно. Гостра реакція киян на появу в БСА взагалі-то звичних дефектів - найкращий цього доказ. Розмови про те, що нинішній стан станції загрожує лише локальною небезпекою (мовляв, від Дніпра її відокремлюють аж 12 км), не заспокоюють. Хто може поручитися, що в період глобальної зміни клімату не підніметься така повінь, яка знесе накопичені десятиліттями нечистоти в головну водну артерію країни? Втім, екологічний стан Дніпра погіршується й без глобальних катаклізмів. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко звертає увагу на те, що застаріле, зношене обладнання БСА не в змозі належним чином очищати дедалі більший обсяг стоків. До того ж за майже півстоліття від часу проектування та запуску станції в експлуатацію з'явилася безліч забруднювачів нових поколінь, до нейтралізації яких станція просто не пристосована. Отож воду, що надходить у Дніпро з БСА, все важче назвати чистою.

Від промоїн до провалів

Тріщать не тільки дамби, - катастрофа може прийти звідки завгодно, двері для неї відчинено навстіж. Якщо, скажімо, обладнання, котре вже давно відпрацювало свій ресурс, вийде з ладу, то каналізаційна система столиці або зовсім перестане працювати, або істотно зменшить пропускну спроможність. Що буде в такому разі з Києвом, який нині безтурботно забудовують, торгують дорогим житлом, збільшуючи й так непомірні навантаження на БСА, навіть важко уявити. Тим більше що тривожні дзвінки про її ненадійність лунають постійно. Один із останніх пролунав у січні минулого року, коли сталася аварія на колекторі самопливу й утворився провал завглибшки 8 м. Тоді створити спеціальний штаб, сформували аварійні бригади. Стічні води з Новодарницького колектора терміново перевели на Позняківський. Аварію вдалося локалізувати, а потім і усунути. Але вона показала, що очисні системи перевантажені не менше, ніж мулові поля, а їх вихід із ладу не менш небезпечний, ніж промоїни в дамбах. І не факт, що наступну аварію такого роду вдасться оперативно усунути. Тоді або мегаполіс захлинеться накопиченими каналізаційними стоками, або нечистоти транзитом, без будь-якої очистки, потечуть у Дніпро.

Експерти стверджують, що в складній структурі з безліччю взаємозалежних складових ремонт окремих частин БСА не в змозі істотно підвищити її ефективність. Необхідна корінна реконструкція, яка забезпечить перехід до сучасних технологій збору та очищення стоків, а натомість "пробуксовується" проведення заходів, котрі зменшують рівень викиду в атмосферу "неприємних запахів". Вирішення цієї, не найважливішої для БСА, проблеми голова КМДА О.Попов, висловлюючи позицію влади, проголосив перед Євро-2012 "першочерговим завданням". Ніби жодних інших неприємностей, крім поганих запахів, від БСА очікувати не доводиться.

Авторів цих рядків розчулила сцена на одному з телеканалів, коли телеведучий під час чергової розмови у прямому ефірі попросив О.Попова "заспокоїти киян" щодо нинішнього стану та перспектив реконструкції БСА. Намагаючись навести переконливі аргументи, чиновник говорив про "пошук нестандартних рішень", "проведення відповідних регламентних робіт", про "обнадійливі переговори". Але заспокоїти людей було, власне кажучи, нічим. Проекту комплексної реконструкції БСА немає. І навіть якщо до кінця року проект з'явиться, то джерела фінансування для його реалізації не визначені, а перспективи їх появи не очевидні. Який інвестор ризикне мати справу з "обезголовленим" містом, що близько року живе без мера, при цьому в депутатів Київради закінчується термін повноважень, а час виборів міської влади досі не визначено? Виконання багатьох нагальних справ, які гальмують розвиток столиці та загрожують безпеці киян, у тому числі реконструкція БСА, безпосередньо залежить від того, коли в Києві буде відновлено зневажене місцеве самоврядування.