ВЕСНЯНІ ВОДИ-2003

Мабуть, не можна заперечувати, що нинішня зима, що прихопила значну частину календарної весни, виглядала особливо різноликою і незвичною. Від неї постраждали не лише аграрії, які втратили мало не половину посіяної озимини. Весняний паводок, що наближається, обіцяє завдати чимало клопоту всьому населенню. Ситуація в Київській області не така складна, як, скажімо, у Кіровоградській, Одеській, Дніпропетровській і деяких інших, де випало особливо багато снігу. У столиці і навколо неї опадів менше. Зате грунт промерз на велику глибину, отже, не зможе поглинути весняні води, і велика частина стоків потрапить до річок. Важливо також, що область столична. До того ж саме тут розміщені об’єкти, що перебувають під пильною увагою громадськості. Одне лише порушення спокою Чорнобиля може коштувати занадто дорого. Є й інші об’єкти, що викликають занепокоєння, — Київська ГЕС з водосховищами і дамбами. У цьому зв’язку не зайвим буде пригадати, що не так давно в засобах масової інформації публікувалися «страшилки»: мовляв, дамби зносилися і величезні масиви зібраної в штучних морях води за певних обставин можуть становити потенційну небезпеку для столиці та інших придніпровських міст.

Природно, кореспондент «ДТ» насамперед поцікавилася можливим впливом весняного паводка на стан саме таких об’єктів. За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації полковника Олександра Коробенка, масштаби майбутнього паводка для великих об’єктів небезпеки не становлять: «Дія значних паводків на ріках Дніпро, Прип’ять, паводкові процеси в 10-кілометровій зоні ЧАЕС або екстремальні шторми з висотою хвилі понад два метри — дуже рідкісні явища на водоймищі». Тим більше що останнім часом вжиті додаткові заходи для підвищення надійності таких об’єктів. На головній «чорнобильській» ріці — Прип’яті істотно знижена можливість розповзання чорнобильського радіоактивного бруду з весняними водами.

Слід зазначити, що на адресу рукотворних морів, розташованих на території області, рідко чути похвальні слова. Але саме під час паводків чітко простежується їхнє позитивне значення. Про небезпеку цих морів, на думку надзвичайників, говорити взагалі некоректно. Все з точністю до навпаки. Саме зарегульованість Дніпра дає змогу істотно зменшити наслідки весняних паводків. Варто ще раз пригадати, які нелегкі часи пережили Київ і столична область навесні 1970 і 1979 років. Старожили дотепер діляться спогадами про ті страшні паводки, про руйнівну силу нічим не приборканих весняних вод. Тоді Дніпром, немов сірникові коробки, плили дахи і цілі дерев’яні будинки. Жителі низинних районів столиці та інших населених пунктів для пересування використовували човни і підручні засоби, а скарб із затоплених будинків вивозився в безпечне місце за допомогою амфібій. Щоб не допустити затоплення великих територій, солдати піднятих по тривозі військових частин і місцеві жителі зводили з мішків із піском перешкоди для води. Не всі знають, що одним з основних спонукальних мотивів будувати ГЕС із дамбами, створювати величезні водосховища була протидія паводку. Адже із введенням їх в експлуатацію виникла можливість регулювати стік води і поповнювати водойми залежно від умов, що склалися, значно зменшувати руйнівну силу весняних вод. Система великих, середніх і малих дамб, водосховищ дає змогу регулювати стоки по всій області.

Втім, паводок очікується. І не слабкої, а, зважаючи на все, середньої сили. І населення може зіткнутися з набагато більшими негараздами, ніж в останні кілька років, що були в цьому відношенні спокійнішими.

Після незвичайної зими і паводок можливий незвичний. Навіть у масштабах однієї області ситуація відрізняється. Снігу на Київщині випало менше, ніж у сусідніх областях. За оцінками фахівців Українського гідрометеорологічного центру Міністерства екології і природних ресурсів України, очікувані обсяги весняних вод від танення сніжного покриву в області, навіть з урахуванням додаткових «уливань» із засніженіших територій сусідніх областей Росії і Білорусі, будуть нижчі за звичайні — від 63 до 94% від норми. Виняток становить ділянка Десни до Чернігова, де надходження води на кілька відсотків перевищуватиме норму. Дещо ускладнює ситуацію та обставина, що грунт у столичному регіоні промерз на більшу, ніж зазвичай, глибину (у межах 60—80 см). Це в 1,5—1,7 разу вище, ніж середньорічні показники. Отже, талі води значно менше поглинатимуться грунтом і більша їх частина поповнить ріки. Близьким до норми, з незначним її перевищенням на 0,1—0,3 метра, очікується паводок у верхів’ях Прип’яті і на її правих притоках; у нижній частині ріки рівень води буде на 20—40 см нижче норми. Рівень Дніпра біля Києва буде на 15—65 см нижче звичайного. Що стосується малих рік Київщини, то весняний паводок очікується нижче норми на 0,8—1,3 м.

Ці «заспокійливі» цифри не означають, що столичну область зовсім обмине небезпека паводка. За прогнозами, з усіх наявних у регіоні рік найбільш непередбачено в цей період може повести себе Десна. Річ у тому, що дамби від її вод захистити не можуть, тому що розташовані вище за течією. Отже, і регулювати водостік нічим. А тому сусідні селища і дачі щовесни затоплює. Втім, жителі вже звикли до цих явищ і навчилися по-своєму боротися з ними — по можливості будувати будинки на піднятих ділянках, створювати земляні загородження.

Але не все залежить від місцевих жителів. Як розповідав кореспонденту «ДТ» начальник відділу захисту населення і територій управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації полковник Олександр Журавльов, проблемою з проблем є насосні станції, що обслуговують Київську область. І справа зовсім не в їхній кількості. Їх чимало — на балансі облводгоспу перебуває понад десяток насосних станцій, що повинні забезпечувати захист населених пунктів і сільськогосподарських угідь від водних потоків. Щоб підтримувати їх у задовільному технічному стані, потрібні кошти, брак яких, якщо станеться серйозний «прихід» води, можуть відчути на собі жителі таких населених пунктів, як Ірпінь, Бортничі, Конча-Заспа. За словами Олександра Журавльова, їхній службі неодноразово доводилося захищати насосні від спроб обленерго покарати станції за невчасну оплату електроенергії. Адже без неї станції практично зупиняться — і вода, опинившись на свободі, заливатиме вулиці…

Надзвичайники занепокоєні також неполадками на дрібніших об’єктах, які, проте, можуть спричинити великі неприємності для окремих населених пунктів. За великими об’єктами встановлений чіткий контроль, спеціальні пости дають постійну інформацію. Але немає впевненості в тому, що такий само порядок буде забезпечено абсолютно у всіх точках. Взяти таку дрібницю, як непрочищена зливова каналізація. Вона, як відомо, має властивість забиватися при підвищеному водостоку. А на місцях не завжди здогадуються почистити її, забезпечити нормальну пропускну спроможність. Це означає, що у разі будь-якого локального затору можуть виникнути озера в найбільш непідходящих місцях. Ось тоді багато жителів населених пунктів на собі можуть відчути, що весняні води — це не тільки романтично…

Власне, боротьба з весняними водами-2003 почалася ще до їхнього приходу. На засіданні обласної комісії з питань надзвичайних ситуацій були розроблені заходи для координації зусиль виконавчої влади й органів місцевого самоврядування зі спеціальними військовими частинами, комунальниками, великими підприємствами. Фахівці підготували карту, на якій позначені населені пункти, об’єкти, що найімовірніше можуть зазнати шкоди від паводка. З урахуванням мінливої обстановки вона змінюється — виключаються одні об’єкти, з’являються інші. Згідно з матеріальним обстеженням територій і населених пунктів, що підтоплюються, в області виявлено 114 населених пунктів, де паводковими водами заливало присадибні ділянки, будинки, погреби загальною площею 4934 гектари. Споруджені свого часу ставки і водойми істотно вплинули на природний режим рік: сповільнилася швидкість їхньої течії, замулилися і заросли рослинністю русла. Через це зменшилася пропускна спроможність русел, а отже, збільшилася площа затоплення під час паводків і повеней. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Переяславі-Хмельницькому, Василькові, Борисполі.

З огляду на напружену ситуацію, комісія наказала Бориспільській, Обухівській райдержадміністраціям, Переяслав-Хмельницькому міськвиконкому вирішити питання про обмеження руху важкого автотранспорту на ряді захисних дамб, розташованих у цих районах. Управління з питань надзвичайних ситуацій повинно вирішити питання з командуванням спеціальної військової частини Д-0040 МНС про виділення команд підривників для захисту мостів і гідроспоруд від заторних явищ. Надходить інформація про ситуацію на водоймах. У кожному районі, населеному пункті сформовані мобільні загони, забезпечені технікою — і колісною, і плавучою.

Як бачимо, за необхідності для порятунку людей і тварин можуть бути задіяні значні ресурси. При цьому слід зазначити, що ймовірність використання всіх запланованих заходів дуже невелика. Але це саме той випадок, коли не можна зневажити жодною можливістю.