Учитися засвоювати уроки

Лихо, яке спіткало АЕС «Фукусіма», змушує прискіпливіше проаналізувати стан безпеки наших вітчизняних атомних електростанцій. Чи все робиться для забезпечення їхньої безаварійної роботи?

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання DT.UA голови Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) Олени МИКОЛАЙЧУК.

- Чому японський регулятор дав згоду на будівництво АЕС, адже територія Японії завжди була сейсмічно нестійкою?

- Припускаємо, що згоду регулятор дав після експертизи документів, які обгрунтовують безпеку цих АЕС, а саме - Звіту про аналіз безпеки (ЗАБ). У ньому обгрунтовується безпечна експлуатація енергоблоків у випадку виникнення зовнішніх екстремальних впливів як природного (метеорологічні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, сейсмологічні), так і техногенного походження (вибухи, пожежі, викиди токсичних і корозійних речовин, механічні впливи від падіння літальних апаратів, аварії гідроспоруд або інші можливі джерела затоплення майданчика).

Як показав розвиток ситуації на АЕС «Фукусіма», енергоблоки цієї станції витримали землетрус силою близько дев’яти балів, але, на жаль, не змогли протистояти одночасному впливу кількох екстремальних чинників (землетрус плюс цунамі і затоплення).

- Як ви оцінюєте нинішню ситуацію з японськими АЕС? Чи коректно говорити про «другий Чорнобиль»?

- На цей час ситуація на АЕС «Фукусіма» не стабілізувалася і продовжує погіршуватися, тому робити якісь висновки передчасно. Разом з тим вважаємо, що аварія на цій АЕС за своїми наслідками може виявитися порівнянною з аварією на Чорнобильській АЕС.

- Яким є урок для світу і, зокрема, для України?

- Аварія на АЕС «Фукусіма» вкотре підтвердила необхідність жорсткого дотримання принципів культури безпеки і сучасних підходів до вимог безпеки при проектуванні, будівництві та експлуатації АЕС.

- Як уникнути небезпеки аварій на АЕС України, які можуть бути спровоковані (спричинені) природними катаклізмами?

- Одним з основних принципів культури безпеки є встановлення її пріоритету над економічними та виробничими цілями.

Тому вважаємо, що ДП «НАЕК Енергоатом» як експлуатуюча організація повинна невідкладно виконати таке:

- реалізувати заходи Комплексної
(зведеної) програми з підвищення безпеки, які спрямовані на запобігання та пом’якшення наслідків запроектних аварій;

- виконати роботи із забезпечення сейсмостійкості елементів, систем і споруд, важливих для безпеки АЕС (цю роботу вже заплановано);

- виконати аналіз аварій з важким пошкодженням активної зони реактора (важкі аварії), розробити ефективні стратегії управління ними (з урахуванням міжнародного досвіду), розробити і впровадити посібники з управління важкими аваріями на АЕС.

Усі ці завдання були відомі давно і поставлені не сьогодні - їх внесено в умови ліцензій і затверджені програми.

- З урахуванням аварії на АЕС Японії, що зробить регулятор в Україні у зв’язку з видачею дозволу на будівництво (введення в експлуатацію) двох нових блоків на АЕС України?

- Мабуть, ідеться про будівництво енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС.

Відповідно до українського законодавства рішення про розміщення, проектування та будівництво цих енергоблоків, як і будь-якої іншої ядерної установки, що має загальнодержавне значення, має ухвалюватися Верховною Радою України шляхом ухвалення відповідного закону. Його ухвалюють за умови погодження Кабінетом міністрів техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва ядерної установки, позитивних результатів державної екологічної експертизи ТЕО, проведення заходів щодо інформування населення України та суміжних держав про можливий вплив ядерної установки.

На цей час жодного з цих заходів не виконано, тому Держатомрегулювання, відповідно, ніяких дозволів з приводу будівництва цих енергоблоків не давав.

- Наскільки це безпечно для жителів країни? Якщо рішення буде видано регулятором, то за яких обов’язкових умов?

- Держатомрегулювання видаватиме ліцензію на будівництво і введення в експлуатацію тільки тих нових енергоблоків, проекти яких відповідатимуть сучасним вимогам з безпеки МАГАТЕ, EUR, а саме:

- наявність пасивних систем безпеки, які не потребують дій оперативного персоналу;

- взаєморезервування систем активної та пасивної дії;

- функціональне та конструктивне різноманіття систем, які виконують кожну окрему функцію безпеки, тощо.

Обов’язковими умовами видачі регулятором ліцензії на будівництво і введення в експлуатацію енергоблоків №3 і 4 Хмельницької АЕС є: затвердження у встановленому порядку проекту цих енергоблоків і погодження Держатомрегулювання попереднього звіту про аналіз безпеки.

- Наскільки безпечно подовжувати термін експлуатації діючих в Україні блоків АЕС?

- Основною умовою такого подовження є забезпечення безпеки енергоблоків на рівні не нижчому, ніж під час їх експлуатації в проектний строк. Безпека енергоблоків також має відповідати вимогам чинних правил, нормам і стандартам ядерної та радіаційної безпеки.

А якщо врахувати, що чинні вимоги значно консервативніші, ніж ті, за якими енергоблоки проектувалися, то рівень безпеки для енергоблоків, які продовжують працювати, повинен бути значно вищим.

Такий рівень безпеки забезпечується виконанням відповідних заходів, основними з яких є:

- проведення обстеження технічного стану систем та елементів енергоблока і можливості подовження їх експлуатації;

- заміна, модернізація та реконструкція обладнання, яке застаріло морально і/або фізично;

- проведення кваліфікації обладнання з метою підтвердження його здатності виконувати свої функції при проектних аваріях.

Як приклад: за результатами виконання заходів щодо підвищення безпеки енергоблоків
№1 і 2 Рівненської АЕС у рамках подовження строку їх експлуатації такі показники безпеки, як частота пошкодження активної зони та частота граничного
аварійного викиду радіоактивних речовин, значною мірою перевищили нормативні вимоги і
виявилися дуже близькими до вимог, які висуваються до нових енергоблоків.