У ЛІСІ НЕ СТАЛО ЯЛИНКИ...

27 грудня, 2002, 00:00 Роздрукувати
Bипуск № 50, 27 грудня-10 сiчня 2003р.
Відправити
Відправити

Близько 5 млн. вирощених у розплідниках хвойних дерев — від «банальної» сосни до екзотичної ялиці — вирубують щороку, щоб задовольнити будь-які, навіть найпримхливіші передноворічні забаганки населення...

Близько 5 млн. вирощених у розплідниках хвойних дерев — від «банальної» сосни до екзотичної ялиці — вирубують щороку, щоб задовольнити будь-які, навіть найпримхливіші передноворічні забаганки населення. В Україні загальна площа розплідників із хвойними деревами — 3 тис. га, з них 1400 га — ялинкові насадження, понад 1 тис. га займає сосна звичайна, близько 500 га — сосна кримська й лише близько 10 га — ялиця.

Цього року планується допровадити на ялинкові базари чотири мільйони дерев із розплідників і близько мільйона тих, що залишаться після проріджування лісу. Цю необхідну складову догляду часто свідомо проводять напередодні Нового року для обопільної користі — і лісу, і покупцеві.

Кожне хвойне деревце, щоб досягти метрової висоти, має рости не менше п’яти років. Залежно від розміру, завжди можна визначити вік і, відповідно, ціну. Метр «державної» ялинки коштує 3 грн. — не так і дорого, якщо розібратися й підрахувати витрати на вирощування в розпліднику та транспортування.

— Браконьєри діють не тільки вдень, а й уночі, тож часто доводиться влаштовувати засідки, — говорить головний фахівець відділу охорони лісу Держкомлісгоспу Віктор Рубан. — На кожну ялинку повинен бути документ. Позаторік було виявлено 5 тис. випадків незаконного вирубування ялинок і оштрафовано 1120 чоловік, а 2001-го — набагато менше: 3330 випадків і штрафи стягнуто з 267 чоловік. Вважаю, ця тенденція до поліпшення є наслідком жорстких заходів проти порушників. За кожне зрубане дерево затриманий мусить заплатити 40 грн. і штраф — від 85 до 170 грн.

Перед Новим роком у нас з’являється дивна можливість спостерігати в передмістях облисілі пагорби, вкриті вже зрубаними, але «неліквідними» соснами-ялинками. А в містах, на стихійних ялинкових базарах, — величезну кількість добірних деревець, таку величезну, що далеко не все вдасться продати. Мимоволі спадає на думку: ялинкові підприємці погано вчилися в школі або зовсім забули ботаніку. Навіть те, що саме завдяки рослинам у первинній атмосфері Землі з’явився кисень, виник озоновий шар, який захищає від радіації Сонця живі організми, і ... організми змогли вийти на суходіл.

Щороку в результаті фотосинтезу — надзвичайної здатності рослин перетворювати сонячну енергію — на Землі утворюється близько 150 млрд. тонн органічних речовин, засвоюється 300 млрд. тонн вуглекислого газу й виділяється близько 200 млрд. тонн кисню. Кількість зелених насаджень і продукованого ними кисню на планеті стрімко зменшується, а кількість підприємств і автомобілів — джерел вуглекислого газу — неухильно зростає.

Таке грубе порушення природного балансу і призвело до глобальних на сьогодні проблем зміни клімату. І все-таки, спостерігаючи за розколюванням антарктичної криги чи опусканням під воду ще однієї острівної держави, слухаючи прогнози екологів про те, що незабаром і в нас з’являться не властиві нашій території злі комахи й нові хвороби, мало хто думає про прості причини цих подій. Можливо, хтось жахнеться, хтось, як завжди, обурюватиметься діями уряду, а хтось і взагалі вирішить в очікуванні апокаліпсиса жити лише сьогоденням — ялинку, шампанського і хай буде, що буде. А таки буде, «все всегда произойдет, все всегда сбывается». З кліматом на планеті уже відбувається, але зовсім не те, «что пожелается». Якщо так піде й далі, то скоро Новий рік буде не лише без ялинок, а й без снігу.

Тим часом, якби ялинку не зрубали в п’ять років, вона прожила б двісті п’ятдесят — триста. І весь цей час, оскільки вічнозелена, вона присвятила б улюбленому заняттю — фотосинтезу, уперто поглинаючи СО2 й інші шкідливі речовини, вивільнюючи кисень та фітонциди — речовини леткі й дуже корисні, які очищають повітря від хвороботворних бактерій.

Ще одна з важливих корисних властивостей ялин і сосон — їхня невибагливість щодо погоди та грунту. Ці хвойні утримують корінням піщані грунти, які в разі вирубування перетворяться на яри. А коли вирубки великі, як це відбувається в Карпатах, ерозія збідненого грунту дозволяє сходити селевим потокам. Сумні підтвердження цього з’являються щовесни. І, за даними вчених, причина потопів та селів одна — вирубування дикого лісу.

Та повернімося від карпатських смерек і весняних прикрощів до Нового року. «А що за Новий рік без ялинки?» Справді, навіть уявити собі важко, несвятковий він якийсь виходить. Звідки ж ця стійка асоціація? Є думка, що від Мартіна Лютера. От уже не поталанило так не поталанило ялинці, коли далекого 1513-го засновник лютеранства пізньої ночі, складаючи проповідь, повертався додому й несподівано усвідомив усю красу довкілля — крізь пухнасті ялинові гілки поблискували зірки. Тоді він вирішив поділитися своєю радістю з близькими, зрубав маленьку ялинку, приніс додому й прикрасив свічками, як зірками. Відтоді різдвяні ялинки тішать дітей і дорослих. У Росії появу ялинки пов’язують з указом Петра І від 20 грудня 1699 року, завдяки якому день «новоліття», який відзначався на Русі 1 вересня, було перенесено на 1 січня «за прикладом усіх християнських народів». Указом велілося проводити у столиці свято і прикрашати вулиці ялинковими, сосновими, ялівцевими гілками й деревцями.

До середини позаминулого століття ялинка завоювала всю Європу і стала популярною на американському континенті, куди її завезли німецькі поселенці. Тільки на Сході ніколи не заохочувалося вирубування дерев. Навпаки, тут завжди шанували приховану в рослинах силу, вважаючи, що людині вона може відкритися тільки за умови спілкування і єднання з рослиною. Дерево в багатьох східних культурах сприймається як наставник, його необхідно слухати, розмовляти з ним, як із людиною. Це дуже велика жертва святу — убити дерево, яке через тиждень-другий перестане тішити навіть тебе. Набагато краще, щоб свято завжди було з тобою.

З невеличкого опитування, проведеного на вулицях української столиці, я з’ясувала, що семеро з десяти чоловік готові (а то й визнають за краще) святкувати Новий рік із штучною ялинкою. Але... ні купити її, ні взяти напрокат, попри всю свою екологічну свідомість, вони не можуть через ціну. І все-таки достойно й красиво відзначити свято і зберегти живу сосну чи ялину можна: прикрасити будинок гілками, нарядити дерево, що росте у дворі... Є ще один спосіб — дуже неоднозначний. На вулицях і в переходах Києва з’являються приватні торговці живими ялинами — з корінням. Більшість їх, як і у випадку зі зрубаними деревами, діють нелегально, але це — справа мобільних бригад. Головне — у кожного з цих дерев є шанс вижити. А в кожного з нас — скористатися цим шансом і не забувати, що дерева — одна з головних складових життя на Землі. Щасти вам у Новому!

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК