У Києві продовжують розбудову зсувонебезпечних ділянок

Із майже 3000 гектарів зсувних територій Києва 1600 — вже забудовані. Небезпечні ділянки за допомогою супутника зафіксували вчені Центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України. Вони застерігають від продовження забудови.

Передусім небезпечними є місця, де зсуви вже існують. Науковці виокремлюють дві їх зони: Придніпровську і Центральну, розташовану в долині ріки Либідь та мережі її балок і ярів. Нині кількість зсувів там сягнула майже сотні.

Космічні зйомки, зроблені з супутника «Океан-О», також зафіксували низку потенційно небезпечних ділянок, де зсуви є частково діючими або ж можуть активізуватися, якщо верхні шари грунту будуть обводнені. Про це розповів директор Центру, член-кореспондент НАН України, професор Вадим Лялько.

Зокрема, у цій зоні розташовані Печерський ландшафтний парк, музей Великої Вітчизняної війни, весь ансамбль Києво-Печерської лаври, Український дім. На півночі цієї лінії — Старонаводницька балка, в якій знаходиться елітний житловий квартал, відомий як Царське село. Через будівництво кварталу в зоні ризику опинився Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (колишнє Суворовське училище), який може «поїхати» вниз, якщо буде зрізано ще частину косогору, попереджають вчені.

Дуже щільно забудований висотками і небезпечний правий берег Глибочицької балки. До довгого переліку місць, де будівництво є загрозливим, належать схили Сирецького, Реп’яхового, Смородинського, Юрківського, Петрівського, Кожум’яцького, Гончарного, Протасового ярів, Совської балки, Батиєвої та Лисої гір, схили Дніпра від стадіону «Динамо» до Аскольдової могили, сходи біля знаку Магдебурзького права, Андріївський узвіз, тощо.

Нещодавно Вадим Лялько разом з двадцятьма українськими академіками та колишнім головним архітектором Києва Миколою Жариковим підписав листа до лідерів держави з вимогою не допустити забудови суперзсувної зони — дніпровських схилів від Поштової площі до Національного ботанічного саду імені М.Гришка НАН України.