ПІВЦАРСТВА ДЛЯ ЦУМАНСЬКОЇ ПУЩІ

Питання про створення на території Ківерцівського району Національного природного парку сесія місцевої райради підняла ще в травні 2001-го. Першим етапом реалізації цього задуму має стати «запуск» ландшафтного парку «Цуманська пуща». Допомогти зберегти неповторну красу волинських місць вирішило й Франкфуртське зоологічне товариство, члени якого про тутешню ситуацію добре знають від німців, які бували в знаменитих Цуманських лісах як туристи й мисливці. Адже понад десять років тут організовують полювання для іноземців, котрі приїжджають підстрелити дикого кабана чи лося. І ця справа не нова. Ще 1429 року, коли в Луцькому замку Любарта радилися монархи всієї Європи, дичину для пишних столів привозили саме з Цуманських лісів. Перед війною ці столітні ліси своїм багатством приваблювали знаменитих Радзивіллів, а під час Великої Вітчизняної були під «опікою» самого Еріха Коха.

Цуманська пуща має бути створена на території Ківерцівського та Цуманського держлісгоспів — наймогутніших підприємств району. Відібравши у них джерело сировини — ліс, без труднощів не обійтися: падіння виробництва, збільшення кількості безробітних тощо — все це, вважають лісівники, негативно позначиться на місцевому бюджеті. Думки розділилися. Депутатська більшість задумалася про день завтрашній, якому необхідна флора та фауна Цуманських дібров, а керівництво держлісгоспів — про сьогодення, стверджуючи, що створення Національного парку — справа передчасна.

Торік на Ківерцівщині кілька тижнів працювала група вчених під керівництвом директора Наукового центру заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України Миколи Клестова. Ботаніки та зоологи, ентомологи й орнітологи старанно вивчили рослинний і тваринний світ Цуманських лісів. Тут зафіксовано 17 видів рослин, 36 видів тварин, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. На межі зникнення — глухарі, зубри, квітка смілка литовська: її викошують разом із звичайною травою, і однорічна рослина не встигає кинути насіння. На думку М.Клестова, сьогодні Цуманські ліси жорстоко експлуатуються в промислових цілях.

Чи поділяє керівництво «Волиньлісу», якому підпорядковані лісгоспи, тривогу науковців? Ні. Працівники Ківерцівського та Цуманського держлісгоспів почали доводити, що не час думати про охорону природних багатств — тут би прогодуватися, дати працівникам своїх підприємств зарплату, а жителям сусідніх сіл — дрова. Керівництво держлісгоспів переконане: організація ландшафтного парку призведе до ледь не загального безробіття їхніх нинішніх працівників. Через що такий переляк? Адже Національний парк займає близько 20 гектарів лісу та сіножатей, а площа Цуманського лісгоспу — вдвічі більша. Надалі, коли на території Ківерцівського району регіональний ландшафтний парк перетвориться на парк Національний, це вдарить і по Ківерцівському держлісгоспу, в якого заберуть під охорону держави «півцарства». Та це зовсім не означає, як пророкують сьогодні керівники підприємств, що кількість працівників автоматично скоротять.

До створення Цуманської пущі обласна влада ставиться прохолодно, і це закономірно. Адже Волинь — регіон дотаційний, і з утворенням Національного парку потрібно буде збільшувати розмір субвенцій або ж змусити інтенсивніше працювати Ківерцівський і Цуманський держлісгоспи, що зробити дуже складно. Фахівці Наукового центру заповідної справи Мінекоресурсів переконані: у Цуманському лісгоспі не повністю використовується розрахункова смуга по м’яколистяному господарству, нарощуються запаси зрілих насаджень м’яколистяних сортів, а фонд зрілих площ дуба катастрофічно знижується. І це не лише через промислову діяльність лісгоспу, а й через самовільні вирубування дубового лісу. Таке використання, точніше — експлуатація лісів призведе до катастрофічного становища, а в найближчі 10 років — фактичного зникнення дубових масивів, яким по 100—200 років. Усе це негативно вплине на фауну та флору, спричинить зникнення рідкісних видів рослин.

Безумовно, промислове рибництво та полювання в Національному парку будуть заборонені, але місцеве населення від цього не постраждає — на ловлю риби й відстріл дичини збережеться індивідуальне право. Та й із дровами проблем не буде. Хіба що зникне сьогоднішня ганебна картина: у заболочених місцях гниють кубометри ні на що не придатної деревини. За словами головного інспектора Держуправління екоресурсів Волинської області Федора Доридора, з утворенням Національного парку ніякого глобального скорочення людей, які працюють у системі лісового господарства, не передбачається. Про це свідчить приклад Шацького Національного парку, що створюється на Волині. Одне слово, сьогодні цінність лісів потрібно розглядати не тільки крізь кубометри деревини, а й у рекреаційному, оздоровчому, науково-пізнавальному відношенні. Адже пишаються ж наші сусіди-білоруси Біловезькою пущею, яка, до речі, їхній державі приносить чималий прибуток.