Пірати — нафтові терористи?

Торік зареєстровано 445 нападів морських піратів — удвічі більше, ніж 2002 року. Усього ж за останні десять років кількість таких нападів потроїлася.

Однак мотивація морських піратів змінилася. Якщо кілька років тому найбільш ласим здобутком вважали судна, що перевозять найцінніші вантажі, то зараз пірати дедалі частіше полюють за нафтовими танкерами. Інтерес піратів зрозумілий — 60% нафтових перевезень у світі здійснюють саме морським шляхом, кількість танкерів оцінюють у 4 тисячі, а ситуація на нафтовому ринку зараз напружена.

Повідомлення різних спецслужб про запобігання спробам захоплення нафтових танкерів останніми роками з’являлися у світовій пресі досить регулярно. Жовтень же 2002 року запам’ятається нападом на французький танкер. Щоправда, цей випадок вважають не дуже характерним. Адже найчастіше пірати вибирають танкери тих країн, які не в змозі забезпечити належну охорону своїм суднам. Байдуже, на танкер якої країни буде вчинено напад — у разі удачі стрибок цін на нафту на світових ринках позначиться і на головних цілях терористів. І плюс ще забруднення моря у зв’язку з витіканням нафти.

З огляду на все перелічене вище, працівники Інституту аналізу глобальної безпеки Гел Люфт і Ен Корін опублікували в Foreign Affairs статтю, де обгрунтовують необхідність міжнародної кооперації з приборкання морського піратства. Необхідно створити єдину мережу, яка дозволяє відстежувати появу підозрілих суден у національних і міжнародних водах, ідентифікувати їх і, у разі потреби, затримувати. Для цього в особливо «вузьких» місцях, через які проходить більшість шляхів міжнародного морського сполучення, запровадити патрулювання міжнародними військово-морськими силами. Це стосується, передусім, Гібралтарської, Малаккської, Баб-ель-Мандебської, Босфорської проток, а також Суецького каналу. Крім того, необхідним є створення стратегічних нафтових резервів як національного масштабу (за прикладом США), так і міжнародного — їхнє використання дозволить нівелювати стрибок цін на нафту у разі перебоїв із поставками. Рекомендована також поступова відмова від морського транспортування нафти за рахунок будівництва нових, над- або підводних трубопроводів. Хоча найефективнішим засобом боротьби з терористами-піратами автори дослідження вважають якнайшвидшу відмову від використання нафти в ролі основного джерела енергії і перехід на альтернативні.