Ліс вирубують — буревії на планеті стають дедалі лютішими?

Від атмосферних катаклізмів дедалі частіше дістається Україні. Слідом за небезпечними повенями до Закарпаття прийшли буревії, смерчі, які зносять усе на своєму шляху. Частіше й частіше з різних куточків країни надходять повідомлення, що блискавки вбивають людей. Досі ми чули про подібні лиха, які трапляються по той бік Атлантики. У пресі з’явилися навіть наукові пояснення цих трагічних явищ, мовляв, усе через те, що деякі південні американські міста слугують своєрідною «сковорідкою», на якій розігріваються й розкручуються смерчі...

А що ж у нас є причиною почастішання природних катаклізмів? Люди, не чекаючи висновків учених, самі поставили діагноз — ми в цьому винні, бо багато вирубуємо лісу. От і відплата нам по заслузі! Нещодавно міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук в одному зі своїх інтерв’ю прокоментував небезпеку, яку становлять для природи суцільні вирубування. Цього місяця Державний комітет лісового господарства на виїзній колегії у Львові розглянув питання про перехід на нову систему лісогосподарювання. Кореспондент «ДТ», побувавши на цьому заході, поставив його учасникам запитання:

— Наскільки пов’язані катаклізми в українській природі останніми роками з тим, що в наших лісах провадяться регулярні вирубування?

Василь ПАРПАН, доктор біологічних наук, професор, директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (Івано-Франківськ):

— Ви, напевно, пам’ятаєте чудовий естонський мультик із використанням ідеї Рея Бредбері. У ньому йшлося про те, як якийсь прибулець пристукнув метелика, і розвиток цивілізації пішов іншим шляхом. За цим криється глибока думка — усе в природі є взаємозалежним, і не можна людям поводитися безвідповідально, бо будь-який необережний крок колись нам відгукнеться. Нерідко запитують: а от ті буревії, які пронеслися над Рівненською областю, й ті, що поламали дерева у Львові, чи не є все це своєрідною помстою природи за наше поводження з нею? Чимдалі частіше наводять аргумент, що це, мовляв, через те, що багато вирубуємо лісу в Україні...

Це питання ми досліджуємо вже понад 30 років. Наукові праці нашого інституту підтверджують, що ступінь впливу на екологію, гідрологію (повені) істотно залежить від способу вирубувань. На виїзній колегії Державного комітету лісового господарства йшлося про принцип наближеного до природи лісівництва та технологію вибіркових вирубувань, які дедалі ширше застосовують у Карпатах. Як показали дослідження, саме вони найменше впливають на довкілля.

В Закарпатті повені були двічі — 1999 та 2001 року. В них можна чітко виокремити природний та антропогенний чинники. Природний чинник був масштабним і домінуючим, тоді за день випадала така кількість опадів, яка зазвичай випадає за місяць. Природно, найгустіший ліс такі опади не зміг би зарегулювати.

Богдан МАТОЛИЧ, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області:

— Хоча Львівщина й належить до лісових областей України, питання збільшення площі лісів тут стоїть дуже гостро. Область має на сьогодні 12,5 тис. га земель, на яких колись працювали підприємства гірничої хімії, гірничодобувні структури. Деякі з них збанкрутували, розвалилися, а землі залишилися нерекультивованими. Є в нас і близько 3,5 тис. га еродованих земель — як наслідок відповідного господарювання. Природно, їх треба засадити лісом.

Ми щороку готуємо екологічну доповідь по області. Вона лягає в основу аналізу стану природи по всій країні. Нас тривожить, що забруднення атмосфери в області за останній рік різко збільшилося — на 25 тис. тонн. Однак це відбулося не за рахунок стаціонарних забруднювачів (заводів, фабрик, котелень), а через викиди транспорту. Далося взнаки те, що в області відкрилися два магістральні єврокоридори. Це поліпшило пересування по території області, але при цьому різко підскочили показники забруднення. Третій і п’ятий коридори, які сьогодні проходять через Львівську область, в екологічному плані до добра не доведуть. Тому необхідно створювати жорстку систему контролю на вході області, потрібно організовувати екологічні пости вимірювання викидів газів при перетинанні транспортом нашого кордону. Ми маємо чітко знати, що транспорт залишить на нашій території, коли виїде за межі країни. Так що сьогодні нас більше хвилює зростання інтенсивності руху транспорту, ніж ситуація в лісовому господарстві, яка стабілізується.

Анатолій ДЕЙНЕКА, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства:

— Згоден, що питання вирубування лісів на планеті є надзвичайно актуальним. Іноді воно набуває планетарного характеру — наприклад, у Бразилії, де ліс вирубують мільйонами гектарів. Однак в Україні ситуація протилежна — тут більше насаджують лісів, ніж їх вирубується. Сьогодні лісистість у нашій країні зростає з року в рік, і при цьому використовується менше половини наявного приросту. Водночас у країнах Європи вважається нормальним і навіть корисним вирубувати 60—80 відсотків приросту.

Аналізуючи те, що маємо, можу сказати: у нас у галузі чудові традиції, і стан наших лісів анітрохи не гірший за той, що ми бачили на Заході. Так, ми бідніші, нам потрібна техніка, необхідно модернізувати лісозаготівельні процеси. Але ми закуповуємо сучасне устаткування, хоча й повільніше, ніж хотілося б. Головне — знаємо свої проблеми й уже визначили шляхи, як їх вирішити.

Гадаю, за кілька років ми повсюдно перейдемо на щадний принцип ведення вибіркового вирубування в Карпатах, тобто на ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва. Тоді говорити про якийсь негативний вплив ведення лісового господарства на природу взагалі не буде жодних підстав.

Довідка

Загальна площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, з яких лісовою рослинністю вкрито 9,5 млн. га, що становить 15,7 відсотка території країни. За 50 років лісистість зросла майже в 1,5 разу, запас деревини в лісах — у 2,5 разу (досяг 1,8 млрд. куб. м). Середній щорічний приріст у лісах Держкомлісгоспу дорівнює 4,0 куб. м на один га і коливається від 5,0 куб. м у Карпатах до 2,5 куб. м у степовій зоні. До 2015 року площа лісів може збільшитися на один млн. гектарів, а загальний запас деревини становитиме близько 2,0 млрд. куб. метрів.

Ліси України утворюються понад 30 видами дерев. Хвойні насадження займають 42% загальної площі лісів, твердолистяні — 43%, зокрема дуб і бук — 32%. Середній вік насаджень перевищив 55 років, відбувається поступове старіння лісів, внаслідок чого погіршується їхній санітарний стан. Половина лісів України є штучно створеними, а тому вони потребують посиленого догляду.