КОЖНІЙ ДИТИНІ — ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ

Екологічний стан довкілля сьогодні значною мірою визначає здоров’я дітей України. Розглянемо коротко демографічну ситуацію, що склалася останніми роками.

Критичними для населення України, коли нація фактично почала вимирати (смертність стала перевищувати народжуваність), стали для сільського населення 1989 рік, а для міського — 1991-й. Це так званий демографічний хрест, коли криві народжуваності і смертності спочатку зійшлися, в 1992 році перетнулися, а далі розійшлися, помінявшись відповідно місцями.

За даними Міністерства освіти і науки України, в 1998 році в 12673 селах діти не народжувались, в 2595 селах взагалі немає дітей віком до 5 років, а в 1948 населених пунктах — від 6 до 15 років (!). Всього в Україні — 28794 сільських населених пункти, з них 7216 (!) — бездітні. Додамо до цього ще такий факт: зростає кількість дітей, що народжуються поза шлюбом, а також число одиноких матерів.

Дитяча демографія

Катастрофічна дитяча демографія (останнім часом з’явився такий термін) України вимагає надзвичайно серйозної уваги, створення максимально можливих сприятливих умов для розвитку дитинства.

Визначальним для здоров’я дітей України сьогодні є екологічний фактор. Дійсно, здоров’я зростаючого організму дитини є об’єктивним індикатором стану середовища, в якому розвивається дитина. В силу анатомо-фізіологічних особливостей у дітлахів швидше, ніж у дорослих виникають перенапруження і виснаження адаптаційних механізмів, зміни функцій органів і систем.

Аналіз стану здоров’я дітей в різних країнах світу однозначно свідчить про спалах екопатологій, обумовлених екологічними негараздами.

Проведені в Україні обстеження понад 18000 дітей у регіонах радіаційного контролю промовляють про порушення здоров’я дітей. В окремих районах у стані пригнічення базових функцій організму знаходяться 54,2 — 87,5% дитячого населення. Не звертати увагу на цей загрозливий стан украй небезпечно, адже сьогодні це пригнічення функціональної активності, завтра — хронічна патологія.

Не зважаючи на доручення Кабінету міністрів України від 01.06.1997 р. №12010/87 про організацію «Двоетапної системи реабілітації вегетативних порушень у дітей, що проживають у зоні радіаційного контролю України», абсолютно нічого у цьому плані на сьогодні не зроблено. Звернення до вищих посадових осіб обласних держадміністрацій про необхідність підтримки програми залишається, по суті, без відповіді.

Дослідження стану здоров’я дошкільнят і школярів, проведені Інститутом екології людини в навчальних закладах столиці та області, підтверджують вплив довкілля на здоров’я дітей. Із великої кількості обстежених дітей (понад 5 тисяч на кінець 2002 р.) лише у шести відсотків практично не виявлено ніяких порушень, пов’язаних із екологічними факторами. Ці обстеження показали: максимальний вплив довкілля на стан здоров’я припадає на період 6—7 років, коли формується організм дитини як фізіологічна система. Більш чутливі до екологічних факторів довкілля діти 1986—1987 років народження.

Нагадаємо: прямим наслідком впливу аварії на ЧАЕС є захворюваність щитовидної залози, зокрема, захворювання на рак щитовидної залози у дітей. І знову ж таки, обстеження, проведені Інститутом екології людини протягом останніх років, свідчать: більшість школярів мають серйозні проблеми саме з функціональним станом щитовидної залози.

Екологічна педіатрія

На межі XX та XXI сторіч у науковій літературі дедалі частіше вживається термін «екологічна педіатрія». На думку професора Н.Шабалова (Росія), ця наукова дисципліна вивчає вплив природних факторів (кліматичних, географічних), а також шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей.

Поява в другій половині XX століття нових хвороб і зміна структури патології, а також характеру клінічного перебігу відомих захворювань обумовлені впливом умов навколишнього середовища на стан здоров’я населення, у тому числі, дитячого. Вивчення цих умов, разом із дослідженням впливу на здоров’я природних кліматичних і географічних факторів, і складає основний зміст нової наукової дисципліни — екологічної педіатрії.

Екологічна педіатрія повинна відповідати на такі питання: чи впливає той чи інший фактор довкілля на стан здоров’я дітей; які шляхи впливу різних екологічних факторів на організм дитини; як запобігти збільшенню впливу умов навколишнього середовища на здоров’я дітей; які лікувальні заходи необхідно проводити при появі екологічно обумовленої патології тощо.

Виокремлення екологічної педіатрії як медичної дисципліни пов’язане з певними анатомо-фізіологічними особливостями дитячого організму, що спричиняє іншу, ніж у дорослих, відповідь на вплив екологічних факторів.

Діти більш чутливі до впливу різних факторів навколишнього середовища. Це обумовлено, зокрема, тим, що в дитини концентрація окремих ензимів може бути як вищою, так і нижчою, ніж у дорослого. Крім того, діти і дорослі мають різні здібності до репарації ушкоджень, які виникають у результаті впливу хімічного екологічного забруднення.

Для визначення впливу довкілля на здоров’я необхідно мати відповідну методику. Такий вплив проявляється у відхиленні функціональних характеристик організму в цілому та окремих органів від так званої фізіологічної норми. Тобто йдеться не про органічні зміни. Традиційні методики діагностики, що базуються на виявленні патології, в більшості випадків непридатні для виявлення впливу екологічних факторів на здоров’я дитини (екологічних патологій).

Для цього застосовується т.з. акупунктурна біоенергодіагностика (діагностика по В.Макацу). Коротко її суть полягає у вимірюванні біогальванічного струму, що виникає при прикладанні до біологічно активних точок на тілі людини срібних електродів. Причиною виникнення біогальванічного струму є звичайне хімічне явище: виникнення електрорушійної сили на межі «метал—електрод» при контакті з організмом (своєрідним електролітом). За певною схемою обчислюють дані вимірів і одержують важливі характеристики організму дитини — величину загальної біоенергетики організму (т. з. коридор фізіологічного стану) і кількісну картину функціонального стану основних органів і систем. Основне — такі досить прості вимірювання дають змогу визначити, відповідає функціональний стан відповідного органа або системи нормі чи має відхилення від неї (завищене значення — гіперфункція, занижене — гіпофункція). Для нормального стану всі 12 органів і систем повинні давати біогальванічний струм, який відповідає «коридору норми».

Таким чином, шляхом вимірювання біогальванічного струму можна одержувати екологічний паспорт стану здоров’я дитини. Він дає змогу індивідуально для дитини виявляти ступінь екологічного впливу на її здоров’я, наявність передпатології чи патології в організмі, можливі вроджені відхилення в організмі від норми, а головне — запропонувати так звану ендоекологічну програму детоксикації та відновлення здоров’я дитини.

Виконання рекомендацій лікарів гарантує безпеку здоров’я дитини в реальних екологічних умовах.