Хоч і в пір’ї, зате індивідуальність

Голландські фахівці запропонували цілком новий підхід до вивчення індивідуальності, провівши низку оригінальних експериментів... на птахах.
Спочатку до дослідження, яким зайнялися вчені Нідерландського інституту екології, більшість їхніх колег поставилася зі значною часткою скепсису. Спроби виявити ознаки особистості в пернатих вони розцінили як прояв відвертого антропоморфізму. Проте пильне спостереження за поведінкою тисяч птахів, виявлення особливостей їхньої взаємодії, порівняння рис, які різнять батьківських особин та їхніх нащадків, супроводжуване вивченням будови ДНК, довело помилковість цієї точки зору. Тепер П’єт Дрент, один із основних ініціаторів дослідження, має всі підстави стверджувати: індивідуальні особливості людської психіки мають і еволюційний аспект.
Як об’єкт для спостереження учені вибрали один із видів синиць. Ці птахи із задоволенням оселилися в запропонованих їм штучних гніздах, чим значно полегшили процес дослідження. Кілька років тривало спостереження за представниками цілої популяції, супроводжуване лабораторними експериментами. Наприклад, у клітку до птахів клали незнайомі предмети й фіксували час, протягом якого окремі синички наважувалися наблизитися до них. В іншому експерименті клітки відчиняли у великому приміщенні, де було кілька штучних дерев. Деякі піддослідні вилітали з клітки й досить швидко освоювали навколишній простір, а деякі залишалися у звичному притулку. І, нарешті, біля блюдця з апетитними черв’яками дослідники ставили металеву пластину, з допомогою якої в найбільш непідходящий момент відтворювали звуки, які мали лякати синиць. В окремих птахів переляк минав досить швидко, і вони поверталися до блюдця, а деякі так більше й не наважувалися поласувати частуванням.
Порівняння результатів експериментів засвідчило, що особливості реагування окремих птахів в одних і тих самих умовах залишаються стабільними. У загальній популяції вирізняються птахи напористі, котрі активно досліджують незнайомі предмети, швидко освоюють новий простір, легко долають стрес, викликаний переляком. І навпаки — боязкі особини демонструють протилежні поведінкові реакції в усіх ситуаціях. Більше того, збереження цих рис вдалося простежити протягом чотирьох поколінь, що дозволило припустити спадковий характер психічних характеристик. Тепер учені планують досліджувати, в який спосіб наявність певних особистісних особливостей позначається на результатах природного відбору. Інакше кажучи, в яких умовах еволюційні переваги мають енергійні і безстрашні, а в яких — боязкі та сором’язливі.