ФРИСТАЙЛ ПО-ЧИНОВНИЦЬКИ

«Гора Говерла: національна святиня чи новий курорт?», «Хто продає туристам заповідну Говерлу?», «Припиніть знищення Говерли!» — на фоні таких красномовних плакатів проходило в Києві засідання екологічного прес-клубу, присвяченого обговоренню ситуації, що склалася навколо Говерли. Тоді як чиновники займали досить помірковану позицію, громадські природоохоронні організації та науковці висловили своє обурення та протест проти будівництва в районі заповідного об’єкта трампліна для фристайлу. До кампанії на захист Говерли приєдналися численні екологічні організації з Росії, Молдови, Польщі, Словаччини, надіславши листи протесту до Міністерства екології та природних ресурсів України.

За іронією долі 2002 рік оголошено ООН Всесвітнім роком гір. Прикметно також, що стан Карпат має стати предметом особливого обговорення у травні наступного року, коли в Києві зберуться міністри екології європейського регіону на конференцію «Довкілля для Європи». На цій конференції передбачається прийняти Карпатську конвенцію, яка за зразком Альпійської конвенції регулюватиме відносини чотирьох карпатських країн щодо ведення будь-якої діяльності в горах. То чи не тому так квапляться замовники із завершенням будівництва на території заповідної зони гори Говерли?

Захисники національної святині вимагають зупинити незаконне будівництво, відновити ліс на вирубаній ділянці і покарати винних у порушенні природоохоронного законодавства. При цьому видається дивним, що на одному боці барикад сходяться антагоністичні настрої. Що й казати, коли сам міністр екології та природних ресурсів «з патріотичних міркувань» ставить на один щабель збереження цілісності екосистем Говерли і відновлення на заповідній території будівельних робіт.

У кожного народу є своя національна святиня. Приміром, у французів — гора Монблан, у американців — Національний йєлоустонський парк, у японців — гора Фудзі. Безумовно, що для українців однією з найвизначніших пам’яток не лише природи, а й героїчного минулого, є гора Говерла, яка до того ж є ще й найвищою точкою нашої держави (2061 метр заввишки).

Нині в межах Карпатського національного природного парку, окрасою якого є гора Говерла, нараховується понад 1100 видів рослин (55% флори українських Карпат, з них 110 видів — рідкісні). Тут знайшли притулок 33 види рослин і 12 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» тут заборонена будь-яка господарська діяльність, зокрема «будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку». Разом з тим саме на схилах цієї гори Івано-Франківська облдержадміністрація пропонувала побудувати канатно-крісельну дорогу. На щастя, ця пропозиція була відхилена і ніяке будівництво на Говерлі не проводилося.

Здавалося б, на цьому можна поставити крапку, однак...

— В порушення Закону «Про природно-заповідний фонд України», без екологічної експертизи, під впливом бізнесових структур, Івано-Франківської облдержадміністрації та Держкомспорту України Мінекоресурсів дало дозвіл на будівництво трампліна для фристайлу на території заповідної зони гори Говерли, — повідомив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

З метою розміщення трампліна на ділянці Говерлянського лісництва площею 0,7 га, що була надана Карпатським НПП в довгострокову оренду навчально-спортивній базі (НСБ) «Заросляк», в 1998 році було вирубано заповідний ліс і розпочато будівництво. Однак під натиском екологічних організацій восени 2000 року Мінекоресурсів України призупинило хід будівельних робіт.

За результатами перевірки Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища було прийняте рішення про тимчасову заборону будівництва трампліна для фристайлу, в якому передбачались, зокрема, такі вимоги: отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи, розробити і впровадити природоохоронні заходи щодо компенсації шкоди, нанесеної природним комплексам Карпатського НПП внаслідок вирубки насаджень в районі НСБ «Заросляк»; розробити положення про порядок використання цією базою території Карпатського НПП виключно для підготовки олімпійського резерву.

Вже за півроку був отриманий позитивний висновок державної екологічної експертизи з урахуванням оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Матеріали ОВНС на замовлення НСБ «Заросляк» розробляв Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу.

— Ця експертиза викликає великі сумніви, — вважає В.Борейко, — оскільки, по-перше, вона зроблена на основі наукових досліджень залежного (від Івано-Франківської облдержадміністрації) університету; по-друге, не зрозуміло, до чого тут «нафта й газ»? Чому цим не зайнявся, скажімо, Інститут екології Карпат?

Однак після отримання позитивної екологічної експертизи, що грунтується на висновку Івано-Франківського університету нафти і газу, влітку 2001 року Мінекоресурсів України знову дозволило будівництво, — продовжив пан Борейко. Сподівався на допомогу у вирішенні цього питання міністра С.Курикіна, але отримав від нього офіційну відповідь із схваленням будівництва. Думаю, що подібна антиекологічна діяльність міністерства створює небезпечний прецедент перекроювання заповідних кордонів в Україні в угоду бізнесу.

Екологічні організації не тільки Карпатського регіону, а й усієї України виступили проти забудови Говерли. Тричі подавалися ними позови до суду, але всі вони повернулися.

— Це свідчить про те, що наші судові органи не самостійні у прийнятті рішень, — переконаний голова громадської еколого-правової організації «ЕкоПраво-Київ» Борис Васильківський. — Три роки в районі Говерли велось незаконне будівництво, адже тільки в травні 2001 року був отриманий позитивний висновок екологічної експертизи. І міністерство саме визнало те, що порушило чинне законодавство, дозволивши Карпатському НПП надати в оренду земельну ділянку НСБ «Заросляк» для будівництва трампліну без екологічної експертизи.

Але найбільше занепокоєння у «зелених» викликає нещодавно розроблене положення про порядок використання ННСБ «Заросляк» території Карпатського НПП виключно для підготовки олімпійського резерву. В цьому документі передбачається «постійне поліпшення організації місць тренувальної та фізкультурно-оздоровчої роботи і «будівництво, реконструкція та капітальний ремонт спортивних споруд», що, на думку представників громадських організацій дає зелене світло для подальших будівельних робіт.

Отже, це положення потрібно скасувати, бо воно суперечить вимогам самого ж міністерства і закладає протиріччя, яке згодом ще більше ускладнить і без того заплутану ситуацію.

Хіба бракує інших схилів, де можна було б розвивати рекреаційну діяльність? — резонно запитують природоохоронці. — Адже в Карпатах є чимало гір для спорудження трамплінів.

Однак, як запевнив «зелений» міністр, ніякої туристичної інфраструктури побудовано не буде. Трамплін — це лише елемент тієї спортивної бази, яка на сьогодні вже існує, і використовуватиметься тільки для підготовки олімпійського резерву.

Міністр пообіцяв, що відстежить увесь потік громадських звернень з приводу цієї проблеми, проте його дивує те, що переважна їх більшість надходили з... Росії. На думку С.Курикіна, це свідчить або про те, що українські громадські організації питанням будівництва в районі Говерли цікавляться мало, або ж про спланований характер цієї кампанії.

Хоч як там було б, а на сьогодні у будівництво трампліна для фристайлу вже вкладено 1,5 млн. грн. державних коштів.

— Ми мусимо погодитися на завершення робіт з метою удосконалення використання Говерли, — коментує в.о. начальника Івано-Франківського управління екології та природних ресурсів Михайло Сірко.— Для цього розроблені спеціальні заходи, які передбачають оцінку впливу на навколишнє середовище.

Разом з тим представники екологічних організацій висловили категоричне ставлення до будь-якого будівництва в районі Говерли.

Юрій Васидлов, президент Івано-Франківської екологічної асоціації «Наш дім»:

— Враження лукавства з боку міністерства складається відразу по декількох позиціях. По-перше, щодо виконаних 75% робіт. Насправді на місці будівництва є тільки бетонна брила і ще немає ніякого устаткування, інженерних конструкцій тощо. Зараз ще не пізно зупинити цю діяльність. По-друге, фристайл — це видовищний вид спорту, який не існує без глядача. Видовищним є й тренування. Тому в усьому світі організовуються навіть спеціальні туристичні поїзди, щоб охочі могли подивитися на тренувальні стрибки з трампліна перед змаганнями. Впевнений, що так само буде у нас. Чи, може, в нас вигадали якийсь особливий вид фристайлу, не відомий у світі? По-третє, виникає логічне запитання: чому не можна було зробити трамплін там, де є вся необхідна для цього інфраструктура — готелі і т. д.? Адже гір у Карпатах вистачає. Приміром, у Ворохті, крім усього цього, є ще підйомна канатна дорога та олімпійська траса для біатлону.

В.Васидлов не одинокий у своїх міркуваннях. Представники інших екологічних організацій також цілком впевнені, що з будівництвом трампліна для фристайлу поступово з’являться дороги, просіки, котеджі, інші атрибути звичайного курорту. Говерла не витримає такого антропологічного тиску.