Чи існує ідеальне місто?

Перший в Україні енергетичний кооператив, сонячні електростанції на дахах амбулаторій, школа, в якій після термомодернізації рахунки за тепло зменшилися на 65%, - це складові ідеального енергоефективного міста.

Поки що такого в Україні нема. Та є низка окремих вдалих прикладів і розуміння, що вже завтра наше комфортне життя й енергетична безпека залежатимуть від того, яку енергію і наскільки ефективно ми споживаємо.

Як знизити цифри у платіжках? (А прогнозована ціна на газ із 2020 року - 12 300 грн за тисячу м. куб.) Як зменшити забруднення повітря? Як зробити, щоб ніхто не крав у держави чи в громади; щоб ми з вами не платили мільйони за утримання комунальних закладів (адмінбудівель, шкіл, садочків, лікарень); щоб на зеленій енергетиці заробляли жителі міст, а не лише енергетичні компанії?

Як знайти гроші винахіднику зелених технологій, і які українські стартапи вже працюють на екологію міста?

Про всі ці "як?" ішлося на україно-німецькому форумі "Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес", що відбувся в Харкові наприкінці року.

Як на сонячній енергії може заробити все місто

Те, що зараз створюється у Славутичі, - річ для України поки що нечувана й небачена. Там організовують перший енергетичний кооператив. Його керівник і співзасновник ГО Greencubator Андрій Зінченко розповідає: жителі Славутича купуватимуть паї в кооперативі, на ці гроші вже наступного року заплановано початок будівництва сонячної електростанції. Вироблену енергію кооператив продаватиме державній компанії "Енергоринок" за зеленим тарифом.

Пай коштуватиме приблизно 400–500 доларів США, - інвесторами проекту можуть стати звичайнісінькі громадяни, сума підйомна. Хтось може купити один, хтось - більше і, відповідно, отримуватиме більше прибутку. Але в кожного пайовика буде по одному голосу в кооперативі.

"Це не товариство з обмеженою відповідальністю, де чим більша частка, тим більший вплив, - пояснює Андрій. - Кооператив для багатьох - єдиний спосіб долучитися до енергетичного бізнесу. Адже дохідна сонячна електростанція починається з потужностей 10 кВт і коштує приблизно 10 тисяч доларів. Далеко не кожен українець має таку суму, а 500 доларів знайти можна".

За підрахунками, через 10 років повернеться 150% вкладених коштів. І, що важливо, цих грошей не з'їсть інфляція, бо зелений тариф прив'язаний до курсу євро: зараз це близько 0,15 євро/кВт.

Щоб місто отримувало додаткову користь від кооперативу, 5% чистого прибутку йтиме на міські проекти. Учасником кооперативу є комунальне підприємство "Агентство з регіонального розвитку". Сонячні панелі встановлять на дахах комунальних будівель, які місто здаватиме в оренду кооперативу.

У Європі чи не найуспішніший досвід роботи енергетичних кооперативів має Німеччина. Їх у країні понад сімсот. П'ять років тому на приватні домогосподарства та енергокооперативи припадало 47% встановлених потужностей у відновлюваній енергетиці. Тобто в зелену економіку залучено мільярди євро від звичайних німців. Більшість енергетичних кооперативів заробляють на зеленому тарифі від сонячної енергії. Але є й такі, які забезпечують місцевих жителів теплом, електроенергією, мережевими послугами.

Є великі кооперативи, що мають значні потужності з виробництва електроенергії. Є маленькі, навіть створені жителями однієї вулиці для проведення централізованого опалення з використанням місцевої сировини.

Або як у невеличкому селі Хербрам Вальд: усі сто сорок жителів об'єднались у енергетичний кооператив, аби замінити мазутні котли, що стояли в кожного вдома, на спільну котельню, яка працює на місцевій біомасі - щепі. Порівняно з мазутом, вартість опалення будинку зросла. Але, щойно кооператив погасить кредит, знизить ціну тепла. Ще кооператив зможе заробити на зменшенні викидів вуглецю. Він продаватиме зменшення викидів і отримуватиме вісім тисяч євро щороку. До речі, саме таку суму вклав у кооператив кожен із сорока будинків села.

І це недорого - як для інвестицій у майбутнє.

Як лічильник стимулює до заощадження

Ще Славутич може похвалитися тепловими лічильниками на всіх багатоквартирних будинках. Уже за перший сезон споживання зменшилося на 15%, - розповідає міський голова Юрій Фомічов.

"Ніщо так не мотивує до заощадження, як лічильник, - каже мер. - Люди починають розуміти, що коли в них у квартирі 24–26 градусів, це не просто спекотно, це горять їхні гроші".

Середня вартість квадратного метра опалювальної площі у Славутичі - 33–35 гривень. Це дорожче, ніж у більшості обласних центрів України. Але є будинки, які платять 20 гривень. Так, вони трохи мерзнуть, - визнає мер. Проте люди самі домовилися, яку температуру тримати у квартирах. В ідеалі, якщо в будинку живе мама з маленькою дитиною, і їй треба, щоб удень було тепло, - весь будинок має бути готовим доплачувати їй за ввімкнений калорифер.

"Це - ідеальне енергоефективне суспільство, коли мешканці збагнуть, що їм дешевше скинутися по гривні матусі на електрику, ніж гріти весь будинок, доки всі на роботі. Але це мають вирішити люди, аж ніяк не влада".

Про те, що енергоефективність багато в чому спирається саме на звички людей, говорить і співорганізатор ВЕА-форуму, Генеральний консул Німеччини в Донецьку (офіс Дніпро) доктор Вольфґанґ Мьоссінґер: "Німецький успіх у запровадженні енергоефективних технологій спирається насамперед на ментальні зміни, на те, що люди почали себе, так би мовити, виховувати. У Німеччині майже кожен власник будинку вже так чи інакше використовує альтернативні джерела енергії - сонячну, енергію вітру тощо".

"Влада в Україні повинна системно створювати стимули, щоб і населенню, і бізнесу було вигідно інвестувати в енергоефективні заходи", - вважає голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Александер Маркус.

"Коли людина бачить, що сонячні панелі на даху її будинку істотно зменшують витрати на електроенергію, вона буде робити це сама й порадить іншим. Завдання держави - створити такі умови, щоб ці процеси стали масовими. Німеччина сьогодні відмінно впорюється з економією енергоресурсів. Окремі підприємства стали настільки енергоефективними, що в нас пропозиції енергії в мережі перевищують попит. Інколи енергетичні провайдери віддають енергію майже задурно, бо її забагато".

Де брати гроші на енергоефективність

Узяти кредит

Зачиняти двері в під'їзд, замінити вікна в квартирі, встановити лічильники та прикрутити батареї, якщо надворі тепло, - це швидкі й дешеві заходи енергоощадності, які дадуть до 30% економії.

Далі треба переходити до дорожчих і довших дій - термомодернізації будинків і використання альтернативних джерел енергії, наполягає директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. Утеплені багатоквартирні будинки дають до 70% економії ресурсів.

"Важливо переконати, як мінімум, 75% мешканців, що потрібно взяти кредит. І це проблема, - каже Святослав Павлюк. - Для більшості людей позика під 20% річних - страшна. І тут питання до держави: наскільки вона може скоротити чи компенсувати відсоткові ставки. Ще страшніше - стан багатьох будинків, які доживають віку або вже руйнуються".

Експерти покладають надію на Фонд енергоефективності, який буде створено в середині наступного року. Фонд оперуватиме п'ятьма мільярдами гривень і може компенсувати або тіло кредиту, або відсоткову ставку на комплексну термомодернізацію будинку. Але до грошей Фонду не дістатися без ОСББ та енергоаудиту. Людям, яким страшно брати кредит чи здається, що важко створити ОСББ, Святослав Павлюк радить пам'ятати: втрати теплової енергії в будинку можна зменшити втричі. Тобто там, де платили тисячу гривень, - платитимуть триста.

Нагадаємо, що з 2014 року в Україні діє урядова програма "Теплий кредит" для приватних власників та ОСББ, за якою можна отримати компенсацію за термомодернізацію будинку чи квартири. Наприклад, за утеплення власної оселі - 35%, за купівлю негазового котла - 20%. Щороку на програму виділяється певна сума (наприклад, у 2018 р. - 400 мільйонів гривень), але вона невелика, а "теплі кредити" в українців популярні, й часто гроші закінчуються влітку, як це сталося і нинішнього року. Видають їх три державних банки: Приватбанк, Укргазбанк та Ощадбанк.

Альтернатива "теплим кредитам" - програма IQ energy. За цією програмою, за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) буде компенсовано близько третини суми кредиту.

Найняти енергосервісну компанію

Спеціаліст із юридичних аспектів енергоефективності, партнер юридичної компанії ІLF Сергій Сільченко каже, що в Україні сьогодні здебільшого фіксуються на простих інженерних рішеннях, недорогих і з коротким терміном окупності. Місцеві органи влади переважно переймаються встановленням LED-освітлення, заміною газових котелень на більш ефективні та облаштуванням індивідуальних теплових пунктів. (ІТП - комплекс пристроїв, який приєднують до системи опалення будинку і який керує ресурсом: якщо на вулиці тепло, датчики фіксують це і зменшують кількість теплоносія, що надходить із тепломережі. Якщо холодно - збільшують.)

"ІТП - дає економію, але не енергоефективність, - пояснює Сергій Сільченко. - Мало хто вкладається в утеплення стін, дахів, ремонт підвалів - тобто в ті речі, які підвищують комфорт проживання, а не просто знижують споживання".

Це добре роблять енергосервісні компанії (ЕСКО). Вони здійснюють енергоощадні заходи або за власні кошти, або за позичені й гарантують економію паливно-енергетичних ресурсів. За це отримують плату у вигляді частини заощаджених грошей. Частина залишається організації, яка найняла ЕСКО.

Але таких проектів, за словами юриста, одиниці. Багатьох лякає тривалий термін окупності - до 15 років.

Скористатися можливостями місцевого бюджету

Компенсації за термомодернізацію можна отримати від міських та обласних рад,- вони мають програми, за якими відшкодовують частину відсотків кредиту на енергозбереження.

Внаслідок децентралізації податки з бізнесу залишаються на місцях, тож надходження зросли. І чим кращі умови створить влада для підприємців, тим більше грошей отримає і зможе профінансувати більше ініціатив, - вважає Сергій Сільченко.

Міська рада може стати співінвестором револьверного фонду. Це інституція, яка акумулює фінанси і дає їх людині чи організації у вигляді безвідсоткового кредиту на реалізацію заходів з енергоефективності.

Отримати ґрант -

…на термосанацію:

Громади можуть брати участь також у програмах міжнародної допомоги: і кредитних, і ґрантових, коли гроші повертати не потрібно. Наприклад, за кошти Європейського Союзу у Славутичі зробили термосанацію школи. У типову будівлю, розраховану на 900 учнів, вклали приблизно 12 мільйонів гривень (75% - донорські гроші, 25% - із міського бюджету). Споживання тепла в закладі знизилося на 65%.

…на сонячні ЕС та енергетичну безпеку:

За ґрантові ж гроші в шести прикордонних селищах Харківського району встановили сонячні панелі та електростанції на дахах амбулаторій.

Починали з сонячних панелей. У двох селах - від енергії сонця живляться теплові насоси, ще у двох - закумульована за день енергія ввечері забезпечує освітлення двору. А зараз - у двох селах створили сонячні електростанції (СЕС) потужністю 5-6 кВт. Цього вистачає, щоб, наприклад, у селі Борисівка забезпечити електрикою фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) і бібліотеку. А також частково школу та дитячий садок, - від альтернативної енергії працюють плити в їдальні. Всі ці заклади розміщені в одній будівлі. Завдяки СЕС заощадили від початку року десять тисяч гривень і пустили їх на потреби громади.

Соціальні об'єкти не тільки убезпечені від перебоїв з електроенергією. Важлива їхня енергетична безпека.

Гроші на енергоощадність для лікарень - це питання виживання, - каже асоційована партнерка юрфірми ILF Олена Хитрова, що спеціалізується на питаннях автономізації медзакладів та медичному менеджменті.

З 2020 року лікарні не матимуть дотацій із держбюджету на оплату комунальних рахунків. Тому до того часу треба зробити максимум, аби зменшити цифри в платіжках і провести енергоефективні заходи.

…на енергоефективні стартапи:

Ще один ґрантовий проект на 1 мільйон євро започаткував в Україні ЄБРР. За Програмою кліматичних інноваційних ваучерів, українські компанії, що працюють у сфері зелених технологій, можуть отримати від 20 тисяч до 50 тисяч євро. Проектним менеджером Програми є ГО Greencubator, - організація відбирає найцікавіші ноу-хау. За півтора року, відколи запущено Програму, гроші отримали 25 команд на загальну суму 860 тисяч євро.

Співзасновник ГО Greencubator Роман Зінченкорозповідає, які проекти отримали гранти. Наприклад, портативний тестер, що виявляє зерно, уражене мікотоксином. Із допомогою тестера хворе зерно можна виявити швидко, ще на полі, взявши пробу з бункера комбайна, й не везти в лабораторію на аналіз, який забирає два-три дні.

Або мікроконтролер повітря, що визначає, звідки та який віє вітер. Якщо повітря забруднене - контролер зачинить вікна; напрямок вітру зміниться й повітря стане чистим - вікна буде автоматично відчинено.

"Уявіть, який попит на такий мікроконтролер буде у Кривому Розі або Маріуполі! А в Китаї! - каже Роман Зінченко. - В Україні багато чудових ідей у сфері кліматичних новацій. Як організація ми працюємо дев'ять років, але дві третини команд, які виграли ґранти від ЄБРР, були для нас раніше невідомими".

Контроль та облік

Мало впровадити енергоефективні й ощадні технології. Потрібна система постійного моніторингу, аналізу та ухвалення рішень на їх основі. Юрій Фомічов розповідає про ще одне ноу-хау в Славутичі. У міськраді є департамент з енергоменеджменту. Завдяки його роботі, каже мер, місто може зменшити споживання всіх ресурсів на 10%.

Працівники департаменту постійно стежать за використанням води, тепла, світла; бачать, хто скільки якої енергії витрачає. Об'єкт із найгіршими показниками споживання проходить енергомодернізацію. Вклавши гроші, отримують економію і заощаджені кошти вкладають в інший об'єкт.

Департамент шукає рішення - як споживати ефективно. Наприклад, якщо у школі у вихідні дні немає дітей, навіщо її опалювати? Над вирішенням питання працює енергоменеджер.

"Бачимо, в одній зі шкіл істотно зросло використання води, - пригадує Фомічов. - Пішли розбиратися й виявилося, що працівник закладу приніс із дому килими, щоб випрати. Або трапляється, в сільських школах грають весілля в їдальні. Хто за електрику платить? Не молодята ж. Енергоменеджмент унеможливлює крадіжки ресурсів".

Скільки б не довелося вкласти в енергоефективність - не програєш, - упевнений Юрій Фомічов та інші учасники форуму "ВЕА: Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес". Колись закінчаться газ, нафта й вугілля. Але сонце та вітер - ніколи. За цією енергією - безкоштовною і без шкоди довкіллю - майбутнє.