Бразилія і Китай легалізують ГМО

Взагалі й у Бразилії, і в Китаї генетично модифіковані продукти вирощують віддавна. У Китаї особливою популярністю користується ГМ-бавовна, а в Бразилії — соя. На даний момент насіння сої нелегально завозять до цієї південноамериканської країни з сусідньої Аргентини, проте вже нині в уряді на розгляді перебуває закон, покликаний легалізувати не лише цю практику, а й дозволити проведення досліджень на ембріональних стовбурових клітинах людини.

Бразилія є другим у світі (після США) виробником сої. У Сполучених Штатах практично вся соя генетично модифікована. Нинішнього року в Бразилії очікується отримати 20 мільйонів тонн подібної продукції (третина всього національного обсягу). Після прийняття відповідного закону (а сумнівів у тому, що цей законопроект пройде, майже немає) частка ГМ-сої значно зросте. Щоправда, ЄС — основний експортер сої — наполягає на суворому маркіруванні ГМ-продуктів навіть у тих випадках, коли їх використовують як корм для худоби.

У Китаї на даний момент складається неоднозначна ситуація. Насамперед, це стосується ГМ-рису. У цілому китайці вирощують близько 30 відсотків світового обсягу цього продукту. Проте на експорт йде лише дуже незначна його частина — приблизно один мільйон тонн. В основному до Японії та Південної Кореї, які не є шанувальниками ГМ-продуктів.

Саме проблеми з експортом змусили китайських фермерів відмовитися від вирощування ГМ-тютюну. Тому допоки незрозуміло, як розвиватиметься ситуація навколо рису. З одного боку, ГМ-сорти дозволяють на 80 відсотків знизити застосування пестицидів і при цьому отримати 4—8 відсотків приросту врожаю. Крім того, китайські фахівці мають власні наукові напрацювання і не дуже залежать від американських біотехнологічних фірм. При цьому, як підкреслюють активісти, які виступають проти легалізації ГМ-продуктів, значна частина вчених, котрі виступають урядовими експертами з цих питань, мають свої частки у фірмах, що розробляють ці продукти. З іншого боку, перспектива захопити значно більшу частину світового ринку за умов, коли й індійські, і бразильські виробники роблять ставку на ГМ-продукцію, для китайських фермерів дуже приваблива.