Жлоб-арт атакував "Арсенал"

У столиці проходить АRT KYIV Contemporary-2013. В "Мистецькому Арсеналі" представлено понад 30 творчих проектів із різних регіонів країни. Помітний резонанс (укотре) викликав проект "Жлоб-Арт", який, за словами його творців, після виставки законсервують.

Раніше ART KYIV Contemporary позиціювали як ярмарок. Але торік формат змінили, і масштабна експозиція пройшла вже як форум, націлений на об'ємнішу презентацію актуального творчого життя України.

Олександр Соловйов - член експертної ради АRT KYIV Contemporary-2013. Як уже повідомлялося, Соловйов узяв тайм-аут у зв'язку з недавнім скандалом навколо проекту Володимира Кузнєцова. Але зізнався DT.UA, що надалі співпрацюватиме з "Арсеналом".

- Цей форум охоплює різні художні регістри, - каже куратор. - Для мене по-новому відкрився Арсен Савадов зі своїм фотопроектом "П'єро і Арлекін у Криму". Це його кримська подорож із алюзіями до історії мистецтв. ART KYIV представляє й інших визнаних зірок: Сергія Браткова, Анатолія Криволапа, Тиберія Сільваші. Водночас цікава "Молода платформа" з упором на регіональну складову.

…Простір нинішнього форуму наповнено різними явищами і творами.

Тиберій Сільваші розвиває свої ідеї в проекті "Монохромія". "Радянська мандала" - іронічний кураторський проект Зарини Тайц. Художник Анатолій Ганкевич віддає данину побуту минулого: відображає у вигляді мозаїки майже точні копії килимів епохи СРСР.

Галерея ArtHuss презентує проект Петра Бевзи "Гра". В англійській мові є два слова, що означають гру: "game" - це гра за правилами, а "play" - без них. Отож, у Петра Бевзи гра як "play" - дитяча, без правил, за велінням душі. Експозиція побудована на грі світла як засобу взаємодії з дійсністю.

А галерея "Триптих" представила проект Владислава Шерешевського "MediaFace". Художник зобразив екрани популярних телеканалів, такі собі "портрети в інтер'єрі" - обличчя телевізійних зірок і не тільки.

Київська галерея Antin's Collections представляє результат потужного дослідження - кураторський проект Антіна Мухарського "Жлоб-Арт". Зібрано понад 300 робіт художників-"жлобістів" (Івана Семесюка, Андрія Єрмоленка, Сергія Коляди, Антона Гаука, Олекси Манна, Стаса Волязловського та інших). Презентація супроводжувалася жвавою зацікавленістю аудиторії та інтерактивом: огрядні дівчата в лосинах і крупному намисті; гопники в спортивних костюмах; "сємки" як невід'ємний атрибут жлобізму.

Останнім часом помітно зросла кількість як прихильників "жлоб-арту", так і його противників. Прихильники - переважно люди, котрі мають почуття гумору, а противники - звісно, сноби.

- Це і є рух проти снобів, - зізнається DT.UA художник Антон Гаук. - Тобто сноби проти жлобів, а жлоби проти снобів. Взагалі, визнання в собі хоча б мінімального жлобства - це самоіронія. Що й має бути властиве людині. Нам протистоять люди, котрі висувають "дефініції", що є "справжнім мистецтвом", хто є "справжній художник", які теми треба порушувати, а які - ні. Тобто замшіла радянська еліта, яка вважає, що таку тему взагалі не слід порушувати.

- Чому "Жлоб-Арт" виник відносно недавно, адже "жлобство" квітнуло завжди: і в 1990-х, і в інші періоди?

- Багато авторів писали свої роботи в шухляду. І не можу сказати, що 1990-ті - єдиний період, коли квітнуло жлобство. Українське жлобство - це суміш української ментальності з жорсткими умовами життя. Це наслідок розпаду ціннісного механізму, який домінував у період Радянського Союзу, і неприйняття шароварщини та цінностей, що їх нав'язували нам у 1990-х. Ось на конфлікті цих механізмів, в умовах повної відсутності цілісної ідеології, поряд із зубожінням людей і сформувався такий собі образ українського жлоба.

Однак вони різні. Є жлоби, є гопники, а є рагулі. Є міська специфіка, є сільська. Це проявляється в оборотах мови, у національних злакових зернових культурах, у споживанні національного продукту...

…При цьому самі художники "заявляють": це остання в Україні виставка "жлобістів" у цьому складі.

- Так, це фінальний проект. "Жлоб-Арт" припиняє своє існування, консервується, - ділиться з DT.UA художник Олекса Манн. - Проект такий популярний і медійний, що його почали сприймати як невід'ємну частину творчого процесу. Тому час закривати. Адже нас уже почали втягувати в ті речі й простір, де нам не треба бути. Так, це рух опору. І нас не повинні втягувати в політику, в якісь мейнстрімні історії, розбірки. Вже все каталогізовано. Вийшла велика "Жлобологія", в якій зібрано 33 есе українських художників, культурологів, письменників, відомих музикантів. Після цього ми проведемо аукціон. Деякі доми зацікавилися нашим рухом. І це стане фінальною крапкою.

- Чи чинять перешкоди вашому проекту влада або окремі політики, які часто стають "моделями" для ваших творів?

- Буває, деякі роботи знімають із виставок, - продовжує Олекса Манн. - Це торкнулося й мене особисто. Одного разу в галерею прийшли два православні священики і сказали: через дорогу розміщується наша парафія, тому, будьте ласкаві, зніміть "оце"! Хоча церковної тематики мої роботи не торкалися, була тільки тема ментовського розгулу. Та ось "просікли", що ці картини можуть вплинути на їхню паству, і заявили, що в моєму мистецтві багато сатанинської та порнографічної складових. Деякі роботи зняли, а написи на них заклеїли скотчем. Цього вимагала від мене адміністрація галереї. Але тепер ми не скаржимося. Останнім часом стало легше...